Ранок неділі харківські гілелвці провели неспішно,в затишному колі, щоб трохи зупинитись, видихнути й побути в контакті з собою та один з одним. Учасники працювали з метафоричними картами, через які відкривали нові грані власної ідентичності, емоцій та досвіду у зв’язку з єврейською спільнотою. Це була не просто розмова — це був простір тиші, глибини та чесності. Хтось відкрив у собі ніжність, хтось — питання, на які давно не було часу. А хтось просто дозволив собі бути. Ранок, який залишив після себе тепло. Дякуємо, що створили його разом із нами.

Неймовірні волонтери харківського Гілеля та Kharkiv Volunteer Community активно підтримують добрі справи й творять зміни разом.
Свято для дітей, організоване ЕКЦ «Бет Дан», стало чудовим проєктом для застосування наших навичок і вмінь. Інтерактивні локації, аквагрим, фотозони, веселі ігри, подарункові бокси та дискотека з аніматорами — день, сповнений емоцій, щастя й драйву.
Разом із БО «Файта» ми допомогли розвантажити та відсортувати велику партію гуманітарної допомоги для лікарень: ліки, медзасоби, гігієна. Усе — щоб необхідне якомога швидше потрапило до медзакладів.
А ще ми завітали до друзів у денному центрі в межах проєкту «Спільний хід». Разом із підопічними Хеседа вирушили в захопливу подорож уяви завдяки настільній грі Dixit — справжня арттерапія, що об’єднала серця та розкрила нові грані спілкування.
На іншій зустрічі цього ж проєкту грали у «Бізнес по-Харківськи» — версію Монополії з місцевим колоритом. Торги, будівництво імперій, кредитні кризи — справжнє випробування на стратегію, швидкість думки й почуття гумору.
Дякуємо кожному волонтеру, хто дарує свій час, серце і частинку себе заради інших. Разом — змінюємо світ!

Цього Шабату в Харкові сталося дещо особливе — до нас завітала сама Одеса! Ну майже. Бо на наш харківський Шабат приїхали гості з одеського Гілелю, і привезли із собою те, що не передається ні через Zoom, ні Новою поштою — справжній одеський вайб. А тих, хто не зміг приїхати — ми роздрукували! Так, буквально. Портрети наших друзів були з нами, і їхня присутність відчувалась майже фізично. Ми куштували легендарний форшмак, говорили з одеським акцентом, уявляли чайок, море й Привоз, вечеряли по-єврейськи й сміялися так, що аж тремтів посуд. Все як треба. Після Шабату Аня провела для нас міні-екскурсію одеським сленгом — виявилось, що багато слів родом з їдишу, і тепер ми знаємо, що "шлимазл", "цимес" і "шикса" — це не просто жарти з інтернету, а частина нашої культурної спадщини. Це була тепла, жива зустріч, у якій Харків на один вечір став трошки Одесою. І якщо ти думаєш, що "одеський вайб" — це про море, то ні. Це про людей, тепло, іронію, смачну їжу й щирі єврейські серця. Дякуємо всім, хто був із нами. До нових зустрічей — може, вже в Одесі?

У вівторок ми зібралися в Гілелі на останню арт-терапію цього сезону, яку провела наша чудова Даша. Цей вечір був про рефлексію, вдячність і відчуття дому. Ми відповідали на глибокі й важливі запитання — але не словами, а фарбами:
«Моє відчуття, коли я вперше потрапив у Гілель»
«Які люди стали для мене справжньою знахідкою»
«Що я хотів би залишити наступному поколінню гілелівців»
Кожну емоцію ми вкладали в малюнок — і передавали його іншому. Так кожне полотно проходило через кілька рук, перетворюючись на колективний портрет гілелівця, який створювали разом. Це було дуже душевно, чесно й по-справжньому про нас. Про те, що ми тут не просто відвідуємо програми — ми творимо спільноту, де кожен залишає свій слід. Дякуємо кожному, хто прийшов і поділився частинкою себе. І особлива подяка — Даші за тепло, сенси й фарби

Щороку на Шавуот ми пригадуємо обіцянку «Наасе ве-нішма» — «зробимо і почуємо», яку дали на горі Синай. Цьогоріч гілелевці Харкова присвятили святкування — текстам. Занурилися в «Пардес» і шукали глибину сенсів у найрізноманітніших формах: через малювання, питання і несподівані поєднання. Ми наповнювали себе новими значеннями — особистими, унікальними, живими. І все це — в теплій, затишній атмосфері з трояндами, свіжим повітрям і безліччю молочних коктейлів, какао та смузі. Дякуємо кожному, хто був поруч і розділив з нами цей важливий день.

Всі ми знаємо про багато єврейський професій, наприклад рабин, сойфер або ж шойхет. А чи знаєте ви, що існували (а може і досі існують) професійні бідняки? Гілелевці Харкова обговорювали найпопулярніші та найнеочікуваніші професії, котрі причисляються до єврейських. Чому вони потрапили в цей список та який вигляд мають зараз? Ну звісно ми створили свої анкети на LinkedIn! Це був порив творчості, бо хтось став професійним шадханом, хтось моелем, а хтось ювеліром. Дякуємо кожному, хто прийшов!

Весна в харківському Гілелі справді яскрава: ми не тільки відзначаємо важливі свята, а й заглиблюваємось у зміст традицій, історію та культуру єврейського народу. В ці дні ми зібралися на ізраїльський шабат, присвячений річниці Незалежності Ізраїлю. На учасників чекали захоплюючий квіз, найпопулярніша ізраїльська їжа і, звісно, тепла шабатня атмосфера. Ми дізнавались нове і відчували справжню єдність. Під час освітньої зустрічи «Піца з традицією», присвяченої Йом Ацмаут, учасники занурились у багатовікову історію єврейського народу, простежили шлях від землі Ханаану до сучасного Ізраїлю. Поговорили про сіонізм, причини його виникнення та значення і краще зрозуміли, що ж таке Незалежність. Не обійшлось і без наших улюблених шабатніх зустрічей із грою Brain Labs — несподіваною, динамічною, веселою. Ми завжди раді збиратись великою компанією, де є місце для сміху, відкриттів і дружби. Лаг ба Омер став ще однією важливою темою весни. Учасники досліджували сенси свята через формат умовного музею, ставили запитання, ділилися думками та шукали нові форми святкування. Студенти запропонували свої проєкти — і це було дуже надихаюче! Ми вдячні кожному, хто був з нами. Разом ми не просто святкуємо, а творимо спільноту — теплу, розумну, живу.

У суботу гілелевці Харкова зібралися разом, щоб відсвяткувати Лаг ба Омер — яскраво, атмосферно та з креативом, незважаючи на негоду! Звісно ж, головне місце відводилося традиціям: багаття (ок, з вентилятором, але теж зігрівало!), лук і стріли (справжня цибуля — all natural), пікнік — на затишній веранді. Ні дощ, ні вітер не стали на заваді — ми зібралися, щоб згадати учнів Рабі Аківи та вшанувати світлу памʼять Рабі Шимона Бар Йохая. Вечір був максимально активним: ми проходили скаутські квести, прокачували сфірот, апгрейдили себе як справжні єврейські скаути і, звісно, заробляли ачівки. А завершили все гучною Авдалою зі світлом, музикою і відчуттям єдності. Дякуємо всім, хто був з нами. Такі вечори заряджають надовго!

Цього року Hillel Харків не просто святкував Песах — ми зробили це разом з нашою чудовою громадою! І це були не просто зустрічі, а справжні атмосферні седери з піснями, сміхом і навіть концертами. Ділимось, як це було. Перша зупинка — седер для підопічних Хеседу. Ми разом із друзями з Бейт Дан пройшли всі етапи свята, згадали історію Виходу з Єгипту, і, звісно ж, не обійшлося без співів. Хор Хеседу влаштував справжню музичну магію — всі знайомі песахальні пісні звучали особливо щиро. А на десерт — концерт із танцями та теплими емоціями. Далі був седер для волонтерів Хеседу та денного центру. Там ми також говорили про традиції, співали, сміялися й насолоджувались концертною програмою. Було дуже камерно, дуже по-домашньому. А от дитячий седер — це окрема любов! 15 родин, повна зала дітлахів і батьків, які разом з нами вивчали, що таке Песах, чому ми їмо мацу і навіщо ховаємо афікоман. Було багато веселощів, трохи історії й дуже багато душевності. Ми віримо, що Песах — це не тільки про традицію, а ще й про єдність, підтримку та спільність. І дуже раді, що змогли поділитися цим з тими, хто поруч. До зустрічі на наступних святах — у ще більшій компанії!

Цього року Hillel Харків не просто святкував Песах — ми зробили це разом з нашою чудовою громадою! І це були не просто зустрічі, а справжні атмосферні седери з піснями, сміхом і навіть концертами. Ділимось, як це було. Перша зупинка — седер для підопічних Хеседу. Ми разом із друзями з Бейт Дан пройшли всі етапи свята, згадали історію Виходу з Єгипту, і, звісно ж, не обійшлося без співів. Хор Хеседу влаштував справжню музичну магію — всі знайомі песахальні пісні звучали особливо щиро. А на десерт — концерт із танцями та теплими емоціями. Далі був седер для волонтерів Хеседу та денного центру. Там ми також говорили про традиції, співали, сміялися й насолоджувались концертною програмою. Було дуже камерно, дуже по-домашньому. А от дитячий седер — це окрема любов! 15 родин, повна зала дітлахів і батьків, які разом з нами вивчали, що таке Песах, чому ми їмо мацу і навіщо ховаємо афікоман. Було багато веселощів, трохи історії й дуже багато душевності. Ми віримо, що Песах — це не тільки про традицію, а ще й про єдність, підтримку та спільність. І дуже раді, що змогли поділитися цим з тими, хто поруч. До зустрічі на наступних святах — у ще більшій компанії!