Упродовж усього тижня свята Суккот харківські гілелівці збиралися разом, щоб відсвяткувати цю радісну й теплу подію. Кожен день був наповнений атмосферою єдності, радості та традицій. На учасників чекали найрізноманітніші заходи: інтелектуальна гра Brain Labs, улюблена всіма «Піца з традицією», затишний Шабат і натхненна Авдала, яка чудово підсумувала святковий тиждень. Звичайно, у будь-який день можна було виконати одну з головних заповідей Суккота — Нетілат Лулав, узявши в руки арбаа мінім і промовивши благословення. А ще — просто зайти до нашої гостинної сукки, щоб поспілкуватися, посміятися, поділитися радістю з друзями та, звісно, скуштувати щось смачненьке. Цей тиждень нагадав усім, як важливо зберігати традиції, бути разом і радіти кожному дню, який об’єднує нас як єврейську спільноту.

Цього року Суккот в харківському Гілелі буде справді особливим. Вперше в нас буде наша власна Сукка просто неба. На передодні свята наші чудові волонтери з любов’ю збудували традиційну сукку прямо на веранді Гілелю! Кожна деталь — від каркасу до прикрас — була зроблена з теплом, турботою та справжнім святковим натхненням. А потім ми зібралися на «Піцу з традицією», щоб разом зануритися в атмосферу Суккоту — часу радості, вдячності та єднання. Ми дізналися про історію свята, його символи та чому його називають святом шалашів. А наприкінці кожен створив свою власну сукку на папері — з речами, які приносять радість і тепло. Малюнки прикрасили нашу справжню сукку, наповнивши її кольорами, мріями й особистими сенсами. Було багато сміху, розмов і ароматної піци — і, головне, відчуття, що ми разом. Дякуємо всім, хто був із нами сьогодні — ви зробили цей день особливим!

Волонтери Гілеля спільно з волонтерською платформою ЄКЦ "Бейт Дан" провели чарівний творчий майстер-клас для діток нашої громади. Малеча створювала яскраву аплікацію «Гранат» — один з символів Рош А Шана - щастя, достатку та добрих справ. Разом із волонтерами діти поринули у справжню атмосферу творчості та командної роботи. Поки дорослі обережно знімали плівочку з клейкої сторони, маленькі митці викладали свої гранати з безлічі дрібних деталей, творячи справжню кольорову магію. Після творчої частини на діток чекав солодкий стіл і приємні святкові сюрпризи. Серед подарунків — набори до Рош га-Шана, та неймовірні м’які іграшки від бабусь із проєкту «Клубок добра». Кожна з цих іграшок — це не просто подарунок, а обійми, сплетені з любов’ю. Цей день подарував дітям море радості, усмішок і тепла. А нам — щире нагадування, що добро завжди починається з маленьких справ.

Незважаючи ні на що гілелвці Харкова зустріли Рош га-Шана на своєму улюбленому місці — на мальовничому березі річки, де панувала атмосфера радості, спільності та натхнення. Учасники слухали звуки шофара — сильні, чисті, сповнені символізму й надії. Ми разом виконали традиційну церемонію Ташліх, відпускаючи старі турботи та невдачі у хвилі річки, щоб увійти в новий рік із чистим серцем і світлими думками. На святковому столі були яблука з медом — на знак солодкого й доброго року. А ще — безліч інших традицій, пов’язаних із Рош га-Шана, які ми згадували, пояснювали й відтворювали разом. Не обійшлося без цікавих завдань і веселих ігор, які допомогли краще запам’ятати традиції, символи та заповіді цих важливих днів. Це був день, сповнений тепла, єдності й світла — саме так хочеться розпочинати новий рік.

Волонтерський рух Гілеля Харків — це спільнота людей, які творять добро щиро й натхненно. Наші студенти та друзі доводять: робити добрі справи — просто, якщо робити їх разом.
У межах проєкту «Клубок добра» неймовірні учасниці програм Благодійного фонду «Хесед Шааре Тіква» створюють справжні дива власними руками — в’язані іграшки, у кожній з яких оживають фантазія, тепло й любов.
Жабки, лисички, козаки, казкові герої, навіть мініатюрна «Мрія» — усе це маленькі символи турботи, що зовсім скоро подарують радість дітям. Наші волонтери також постійно навідуються до Центру реабілітації котів «Маленький принц», де допомагають і дорослі, і наймолодші учасники волонтерської родини. Малеча гладить котиків, ділиться усмішками, вчиться співчуттю й турботі — адже добро починається саме з таких щирих моментів.
Не менш теплі зустрічі відбуваються і в денному центрі Хесед, де ми разом із друзями граємо в настільні ігри — «Dixit» чи «Крапки». Це більше, ніж просто дозвілля — це час радості, сміху та справжнього людського спілкування.
Кожна така подія — нагадування, що навіть найменший вчинок може зігріти серце. Разом ми творимо світ, у якому добро — не виняток, а щоденна звичка

Минулої суботи харьківський Гілель запросив своїх студентів в незабутню подорож світом пивоваріння. Локація була більш ніж атмосферною — легендарний «Старгород». Тут ми не просто слухали сухі факти, а буквально відчули історію на смак. На самому початку нам показали справжній процес створення пива: від відбору інгредієнтів і методів варіння — до тих самих велетенських цистерн, де народжується напій. Гід ділився тонкощами ремесла, а ми слухали, спостерігали та дегустували напій прямо під час розповіді. В кожному ковтку було щось більше, ніж просто смак — частинка історії та традицій. Після офіційної частини на нас чекала ще одна родзинка — гра «Правда чи брехня». Ми сміялися, сперечалися, перевіряли свої знання з історії єврейського народу та пивоваріння, відкривали для себе несподівані факти. Це був момент, коли навчання та розваги зустрілися у найкращий спосіб. Подібні заходи нагадують, що Гілель Харків — це не лише про лекції чи святкування єврейських традицій. Це спільнота, де можна вчитися, сміятися, дружити та знаходити натхнення. Тут народжуються ідеї, зміцнюються зв’язки та зберігається відчуття дому навіть далеко від нього. Щиро дякуємо організаторам за теплу атмосферу, а всім учасникам — за відкритість та енергію. Якщо ти ще не був на подібних подіях, саме час приєднатися. Бо кожна зустріч у Гілелі — це маленька історія, яку хочеться згадувати й переповідати друзям.

Минулої суботи Харків став ареною для нової захопливої події — нашого першого велоквесту. І ми можемо з упевненістю сказати: це було неймовірно! Учасники вирушили в подорож містом, де на кожній зупинці на них чекали цікаві завдання. Вони відповідали на запитання про єврейську історію Харкова, архітектуру та маловідомі факти з життя нашого міста. Кожна правильна відповідь відкривала шлях далі, тож маршрут складався не випадково, а завдяки кмітливості, знанням і командній роботі. Це перетворило поїздку на інтерактивну пригоду, де поєдналися азарт, навчання і справжній дух відкриттів. Атмосфера була особливою: сміх, підтримка одне одного, спортивний драйв і натхнення від того, що рідне місто відкривається з нових ракурсів. Для багатьох учасників день став не просто активним відпочинком, а можливістю заново закохатися в Харків — з його історією, красою і унікальними місцями. Цей велоквест став лише першою ластівкою. Цього разу ми зробили кілька зупинок, але вже плануємо масштабніший маршрут, нові завдання та ще більше несподіваних точок. Наступний квест обіцяє бути ще яскравішим і насиченішим, тож радимо слідкувати за нашими анонсами, аби не пропустити можливість долучитися.

Наші зустрічи «Піцца з традицією» завжди надзвичайно атмосферні та пізнавальні. Кріс дуже оригінально підійшла до теми Першого й Другого Храму, зануривши нас у події, які відбувалися на території Ізраїлю в ті часи. Вона поділилася не просто фактами — ми мали змогу “прочитати” завуальовані послання, ніби збережені з минулого. У цих посланнях звучали голоси людей, які жили у періоди обох Храмів, їхні надії, тривоги та віра. Ми разом занурилися в історичний контекст, розібралися, що відбувалося в ті періоди, що об’єднувало обидва Храми, і чому ця тема залишається актуальною й сьогодні. Після дискусії ми підсумували, як змінився світ єврейського народу між часами Першого й Другого Храму. Для багатьох з нас ця зустріч стала справжнім відкриттям: ми освіжили пам’ять, заповнили прогалини, відновили хронологічну послідовність подій. А іншого разу ми вирушили у захопливу подорож єврейською міфологією — світом, де легенди оживають, а символи набувають особливого сенсу. Ми згадали про Левіафана — гігантського морського змія, що уособлює хаос. Про загадкову Ліліт, яка у стародавніх оповідях стала символом свободи та непокори. Познайомилися з Дибуком — непосидючим духом, здатним вселитися у людину, та з Големом, створеним із глини для захисту, але який виявився небезпечним для свого творця. Кожен із цих образів — не лише персонаж, а й дзеркало людських страхів, бажань і віри. Ми розбирали, як стародавні легенди пояснювали світ, і чому ці сюжети досі надихають книги, фільми та мистецтво. Дякуємо всім, хто був із нами та ділився враженнями.

Музичний квіз в харківському Гілелі цього разу вийшов справжнім вибухом емоцій та креативу! Ми представили нові тематики та нестандартні завдання, які змусили учасників згадати не лише улюблені хіти, а й найтепліші моменти дитинства. Деякі рубрики повернули нас у безтурботні роки, викликавши щирі усмішки та хвилю приємної ностальгії. Енергія у залі була на максимумі — ми змагалися, сміялися та кайфували від процесу. Після кількох захопливих раундів визначили переможців, які заслужено отримали свою порцію оплесків. А завершили вечір особливою ноткою — затишною Авдалою. У світлі свічки, в колі друзів та однодумців ми провели теплий, душевний ритуал, що символічно підвів підсумок нашого тижня та зарядив на нові звершення. Дякуємо кожному, хто був поруч, за вашу енергію, сміх і любов до музики. Ви робите ці миті незабутніми!

В харківському Гілелі пройшов не просто майстер-клас, а справжній творчий ритуал. Ми поринули в процес, забувши про «можна» й «не можна», про страх помилитися. Неважливо, мав хтось досвід чи ні — у кожного вийшов свій неповторний витвір. Соня була поруч з усіма: підтримувала, підказувала, надихала, йшла поряд з кожним. Ніхто не залишився наодинці з глиною — і це було особливо тепло. Ми не тільки творили — ми відпочили душею, зняли внутрішні затиски й відкрили щось нове про себе. Це була перша частина нашої творчої подорожі. Уже за тиждень ми зустрінемося знову — щоб розфарбувати наші глиняні шедеври та вдихнути в них завершення. Дякуємо всім, хто був із нами сьогодні — ви зробили цей вечір по-справжньому живим. До зустрічі за тиждень — буде ще яскравіше