Дніпро — місто контрастів, і разом ми впевнилися в цьому на всі 100% під час другої екскурсії з Миколою Буланим у рамках проєкту «Дніпро єврейський: памʼять, ідентичність, спільнота» за підтримки Joint Ukraine. Старі єврейські квартали в центрі міста, дійсні й колишні синагоги, будинки, де проживала визначна для єврейської громади Катеринослава родина Шнеєрсонів, а також дохідні будинки та бізнеси інших представників громади тих часів — усе це з особливим шармом, харизмою та зануренням ми дослідили за один вечір середи. Унікальна можливість відкрити для себе цілий пласт історії, раніше прихований за звичними міськими фасадами, неабияк обʼєднала нас і точно заряджала ентузіазмом до нових знань на тиждень уперед! Слідкуйте за анонсами й не пропустіть наступні зустрічі в різних форматах: екскурсії, бранчі, квізи — чимало цікавого попереду!

Наші зустрічи «Піцца з традицією» завжди надзвичайно атмосферні та пізнавальні. Кріс дуже оригінально підійшла до теми Першого й Другого Храму, зануривши нас у події, які відбувалися на території Ізраїлю в ті часи. Вона поділилася не просто фактами — ми мали змогу “прочитати” завуальовані послання, ніби збережені з минулого. У цих посланнях звучали голоси людей, які жили у періоди обох Храмів, їхні надії, тривоги та віра. Ми разом занурилися в історичний контекст, розібралися, що відбувалося в ті періоди, що об’єднувало обидва Храми, і чому ця тема залишається актуальною й сьогодні. Після дискусії ми підсумували, як змінився світ єврейського народу між часами Першого й Другого Храму. Для багатьох з нас ця зустріч стала справжнім відкриттям: ми освіжили пам’ять, заповнили прогалини, відновили хронологічну послідовність подій. А іншого разу ми вирушили у захопливу подорож єврейською міфологією — світом, де легенди оживають, а символи набувають особливого сенсу. Ми згадали про Левіафана — гігантського морського змія, що уособлює хаос. Про загадкову Ліліт, яка у стародавніх оповідях стала символом свободи та непокори. Познайомилися з Дибуком — непосидючим духом, здатним вселитися у людину, та з Големом, створеним із глини для захисту, але який виявився небезпечним для свого творця. Кожен із цих образів — не лише персонаж, а й дзеркало людських страхів, бажань і віри. Ми розбирали, як стародавні легенди пояснювали світ, і чому ці сюжети досі надихають книги, фільми та мистецтво. Дякуємо всім, хто був із нами та ділився враженнями.

Справжня любов — у традиціях і в нашому сьогоденні. Ми шукали відповіді на цю тему разом із пані Юлією на творчому майстер-класі з епоксидної смоли. Кожен учасник створив свій унікальний брелок — зі своєю формою, кольором, змістом та дизайном. Хтось обрав символи традицій, хтось — відтінки сучасності, а хтось поєднав обидва світи в одному виробі. Було багато натхнення, розмов та фото на згадку! Дивись, що в нас вийшло

За звичними фасадами знайомих будівель ховається незнана історія — та, про яку ми завжди хотіли спитати, але рідко наважувались. Екскурсія, що відбулася в рамках проєкту «Дніпро єврейський: Пам’ять, Ідентичність, Спільнота» за підтримки Joint Ukraine, допомогла привідкрити завісу часу й зануритися у спогади доби Катеринослава. Разом із Колею Буланним ми відкривали імена, що належать не лише до загальноміської, а й до єврейської історії міста. Говорили про видатних особистостей, відомих як у Дніпрі, так і далеко за його межами. Завдяки старовинним листівкам згадували, яким був міський ландшафт, і відкривали мистецьке бачення, що стоїть за такими буденними локаціями, як «Сільпо» біля парку Глоби, магазин тканин «Європейка», будівля банку та інші знайомі місця, повз які ми щотижня проходимо дорогою до Гілелю. Наступного разу ми продовжимо маршрут і зануримось в історії тих, хто суттєво вплинув на розвиток Дніпра й допоміг сформувати його таким, яким ми його знаємо сьогодні. Слідкуйте за анонсами — буде цікаво!

Невеликий дощ не завадив нашому другому Jewish Brunch у рамках проєкту «Дніпро єврейський: Пам’ять, Ідентичність, Спільнота» (за підтримки Joint Ukraine). У цей знаковий вечір ми говорили про переламний момент у житті нашого міста та громади. Ведучим зустрічі став Реувен Камінецький — син головного рабина Дніпра та регіону Шмуеля Камінецького й ребецн Хани Камінецької. Він поділився родинними спогадами про переїзд із Нью-Йорка до ще пострадянського Дніпра — незнайомого, неоднозначного, але спраглого до змін. На початку 90-х років єврейська громада Дніпра була доволі неструктурованою. Прибуття рабина Шмуеля Камінецького стало важливим етапом у її становленні: було закладено основи інституційного розвитку, налагоджено міжнародні зв’язки з єврейськими центрами за кордоном, а Дніпро поступово сформувався як один із ключових осередків єврейського життя в регіоні. Ми слухали історії, ставили запитання, впізнавали знайоме в минулому. І водночас — відчували щось значно більше. У цей липневий вечір особливо гостро відчувалося: ми — не просто учасники подій, а одна велика родина. Попереду ще багато цікавих розмов та пізнавальних зустрічей. Слідкуйте за анонсами та долучайтеся!

Літо — улюблена пора для подорожей і цього разу дослідницька мандрівка львівських гілелевців привела їх у Сокаль. Колись тут вирувало життя єврейської громади, процвітала хасидська традиція, а в місті діяла друкарня. Дослідники побували біля збереженої синагоги, що досі стоїть у центральному парку — колишній єврейській дільниці Сокаля. Поруч знайшли мацейви — єврейські надгробки з кладовища, якого вже не існує. Місцеві жителі з великою повагою зносять знайдені мацейви до синагоги, зберігаючи зв’язок із минулим. Мандрівники прогулювались містом, роздивляючись будинки з довоєнною архітектурою, в яких, ймовірно, колись жили єврейські родини. Говорили про феномен штетлу і важливість пам’яті. А в другій частині подорожі — байдарковий сплав по мальовничому Західному Бугу. Природа, сміх і навіть несподіваний дощ зробили цей день по-справжньому незабутнім. Це була подорож про спадщину, гідність і єдність. Дякуємо всім, хто був із нами.

Атмосферна веранда в "Hummus Bar", смачні кошерні страви та непересічна оповідь про єврейське минуле нашого міста — таким запам’ятається перший Brunch у межах проєкту «Дніпро єврейський: Пам’ять, Ідентичність, Спільнота» за підтримки Joint Ukraine. Нашим спікером цього разу став Авраам Йосиф Іцхак Каршенбаум — харизматичний лектор та видатна особистість у сфері культурного розвитку "Менори". Ми перенеслися в Катеринослав столітньої давнини, відкрили для себе невідомі сторінки з життя єврейської громади та поговорили про постаті, які формували її обличчя. Пан Каршенбаум не просто розповідав історію — він допоміг її відчути. Чим відрізнялись повноваження та роль «казенного» і «духовного» равинів? Кого з діячів Катеринослава добре пам’ятають і дуже поважають у сучасному Ізраїлі? І чому в міських архівах того часу зазвичай питали про віросповідання людини, а не її національність? Усе це ми дізнавалися — з чудовими доповненнями та можливістю поставити запитання.

Вечір вівторка гілелевці Харкова провели за розмовами про справді важливі речі. Цього разу ми познайомилися ближче з постаттю Теодора Герцля — ідеолога сучасного сіонізму, чий Перший Сіоністський конгрес став поворотним моментом у єврейській історії. Ми не просто слухали — ми проживали цю історію. Учасники розділились на команди, створили власні політичні партії, сформулювали позиції та вийшли на дебати. Такий формат дозволив подивитися на події зсередини — очима не стороннього глядача, а активного учасника. Дискусії вийшли емоційними, змістовними й дуже живими. Кожен зміг висловити свою думку, побудувати аргументи, відчути себе частиною великої ідеї. Дякуємо всім, хто був із нами цього вечора — за включеність, щирість і цікаві думки. Саме з таких вечорів починаються великі зміни

ЄСКЦ «Гілель» в Одесі та ГО «Одеський центр дослідження Голокосту» разом із Project Kesher Ukraine за підтримки «Джойнт» (JDC) відкрили в Музеї геноциду «Територія Пам'яті» виставку «Жінки, які пережили Голокост» у рамках проєкту «Історії в історії». Експозиція присвячена історіям жінок, які вистояли під час нацистських переслідувань у Другій світовій війні. Унікальний простір для діалогу, відчуття, історій покоління, цікаві історичні відомості та жіноча сила — це все про цю унікальну подію. Гості також переглянули документальний фільм, який висвітлює життєвий шлях жінок, що пережили Голокост. Також було декілька станцій, де в поєднанні історії, творчості та почуттів усі могли виразити власну думку, поділитися емоціями та поставити питання представникам старшого покоління. Дякуємо нашим чарівним дівчатам-ведучим Владі, Юлі, Даші, Марі, Лізі та всім, хто до нас доєднався! Це історії не тільки про виживання. Це історії про втрату тіла, голосу, права бути собою. Про те, як жінок позбавляли жіночності – мрій, інтимності, турботи про інших. І про те, як попри все вони залишалися живими. Жінками. Людьми

Деякі люди відчувають дощ, інші — просто намокають. Ми відкрили сезон Шабатів просто неба — з травою під ногами, сміхом у повітрі та відчуттям справжньої присутності. Цього вечора ми створили атмосферу теплого пікніка з друзями: ігри у колі, мозкокрутний твістер, свіжа зелень навколо та золотисте сонце на заході. Навіть легкий дощ не зіпсував настрій — він став частиною магії. Разом ми зустріли шабат під шатром дерев, відчули зв’язок із природою і згадали: час з близькими — це найцінніше. Тут і зараз. Просто неба. Із серцем.