Сумували сумували, та й зібрались на Шабат в новому місці!
Але без діла вирішили не сидіти, тож почали наш вечір з кулінарії!
Разом з Volunteer Community Hillel Kyiv приготували десятки гарячих обідів для тих, хто на них дуже чекає. Все-таки в рамках It’s Shabbes Time завжди відбуваються дивовижні речі. Волонтери приготували повноцінні порції: гарнір, салат, випічку. Найбільше гріє думка, що така велика кількість сімей у Шабат буде мати на столі ситний обід.
До речі, не обовʼязково вміти ідеально готувати, щоб доєднуватись до нашої акції. Ми завжди запрошуємо людину, котра продумує меню, може поетапно пояснити хід роботи та допомагає організувати процес.
Обіди поїхали до родин, а після цього ми почали нашу церемонію Кабалат Шабат!
Є в нас дві речі, котрі стались, але цьому ніхто не буде здивований…
Перше: Тижневі історії тривали цілу годину, адже так давно ми не бачились один з одним. Співали акапельно, розділили хали, повдячили всім за волонтерство.
Знаєте, після цих тижневих розповідей головне зібратись з силами і встати щось робити інше, бо так можна до ночі просидіти і говорити про все на світі.
Хоча, напевно, в цьому і сенс!
Друге: Знову пішов дощ і ми мусили збиратись у приміщенні. Не те, щоб нам це дуже завадило, але цього року кількість дощових літніх Шабатів досягла свого піку! В єврейській традиції говорять, що дощ - це благословення. Ми в такі речі віримо, тож сподіваємось, що це знак, котрий показує як багато радості та щастя буде в наших стінах.
Ще раз дякуємо всім, хто розділив з нами радість зустрічі Цариці Суботи, а також доєднався до дуже важливої акції.
Jewish Brunch — кожна зустріч наче маленьке відкриття, адже має свою неповторну атмосферу та енергію. Цього разу гілелевці Дніпра познайомилися з пані Леєю Маєвською й разом занурилися у філософські роздуми, засновані на вченні Гілеля. Особливо відчувалася відкритість як гостей, так і лектора до нових горизонтів і смислів. Ми говорили про різницю між гвурою та хеседом, про те, до чого тяжіє сучасна єврейська громада Дніпра та що ближче кожному з нас.
«Якщо я не для себе, то хто для мене? Якщо я тільки для себе, то навіщо я? А якщо не зараз, то коли?». Ці та інші афоризми мудреця, чиє ім’я носить наша організація, звучали цього вечора. Разом ми намагалися зрозуміти їхній глибинний сенс і те, чому вони так часто з’являються на нашому мерчі.
Зустріч відбулася в рамках проєкту «Дніпро єврейський: памʼять, ідентичність, спільнота» за підтримки Joint Ukraine.
28 серпня гілелевці Баку зібралися з друзями на справжній літній пікнік, повний сонця, сміху та гарного настрою!
На свіжому повітрі на нас чекали смачні частування, солодощі та цікаві настільні ігри, які зробили спілкування легким і веселим. Кожен знайшов собі заняття до душі — хтось грав у волейбол, хтось пробував себе у командних іграх на згуртування, а хтось захопився настільними стратегіями.
Пікнік став чудовою нагодою провести час разом, зміцнити дружбу та просто насолодитися літнім днем. Учасники сміялися, грали та відкривали нові грані командної взаємодії — цей день точно залишиться яскравим спогадом для всіх!
Не проґавте шанс стати частиною наступних літніх зустрічей — адже ніщо так не об’єднує команду, як веселі спільні моменти на свіжому повітрі.
Цього літа студентський табір у живописному Гусарі подарував бакинським гіле́лівцям чотири насичені дні яскравих вражень!
Програма поєднувала навчання, активний відпочинок та тепле спілкування, і кожен день був наповнений подіями.
Хлопці та дівчата активно проводили час: грали у волейбол, купалися у басейні, каталися на зіплайні та канатній дорозі, випробовували катапульту, тир та гірку — усе, щоб відпочинок був насиченим і захопливим.
Особливий момент — Шаббат, коли ми зібралися за кідушем із халою, запалили свічки та провели авдалу. Цей ритуал зворушив кожного учасника і став справжнім духовним завершенням табору.
На фінальному фідбеку кожен ділився враженнями: учасники дякували за атмосферу, організацію та цікаву програму, а багато хто зізнався: «Я б приїхав ще раз!»
Ці кілька днів стали теплим спогадом цього літа, сповненим емоцій, дружби та нових відкриттів.
Нещодавно ми вирушили у захопливу подорож в одеські катакомби.
Екскурсія виявилася не лише пізнавальною, а й дуже живою та інтерактивною: харизматичний гід занурив нас в історію Одеси, показав унікальні експонати, пов’язані з подіями Другої світової війни, розповів про легендарних одеських героїв тощо.
А ще на нас чекала дегустація традиційних наливок, що додала атмосфері ще більше одеського колориту. Таких смаколиків ми давненько не куштували!
Ми вдячні всім, хто до нас доєднався та сподіваємось, що сподобалось!
В серці Одеси розташована творча майстерня видатного одеського скульптора Михайла Реви. Це місце він називає своїм простором натхнення — саме тут народжуються роботи, які прикрашають парки та вулиці Одеси, а також різних міст України й світу.
Його роботи — справжній витвір містецтва, залаштунки якого одеським гілелевцям таки вдалося зазирнути!
Під час зустрічі митець поділився історією свого творчого шляху, розповів про сімейні традиції, що вплинули на його становлення, а також показав процес створення скульптур. Особливо вразили роботи, створені з матеріалів, пов’язаних із сучасними реаліями: уламків ракет та снарядів, які він перетворює на мистецтво і символи стійкості.
Студенти ставили багато запитань, і розмова вийшла живою, щирою та надихаючою. Це вже не перша наша зустріч з Михайлом Ревою, і кожного разу ми з радістю відкриваємо нові грані його творчості.
Дякуємо всім за цей день! Всі донейшени були спрямовані на продуктові набори для підопічних у рамках програми Food Security.
Музичний квіз в харківському Гілелі цього разу вийшов справжнім вибухом емоцій та креативу! Ми представили нові тематики та нестандартні завдання, які змусили учасників згадати не лише улюблені хіти, а й найтепліші моменти дитинства. Деякі рубрики повернули нас у безтурботні роки, викликавши щирі усмішки та хвилю приємної ностальгії.
Енергія у залі була на максимумі — ми змагалися, сміялися та кайфували від процесу. Після кількох захопливих раундів визначили переможців, які заслужено отримали свою порцію оплесків.
А завершили вечір особливою ноткою — затишною Авдалою. У світлі свічки, в колі друзів та однодумців ми провели теплий, душевний ритуал, що символічно підвів підсумок нашого тижня та зарядив на нові звершення.
Дякуємо кожному, хто був поруч, за вашу енергію, сміх і любов до музики. Ви робите ці миті незабутніми!
Наші зустрічи «Піцца з традицією» завжди надзвичайно атмосферні та пізнавальні.
Кріс дуже оригінально підійшла до теми Першого й Другого Храму, зануривши нас у події, які відбувалися на території Ізраїлю в ті часи. Вона поділилася не просто фактами — ми мали змогу “прочитати” завуальовані послання, ніби збережені з минулого. У цих посланнях звучали голоси людей, які жили у періоди обох Храмів, їхні надії, тривоги та віра.
Ми разом занурилися в історичний контекст, розібралися, що відбувалося в ті періоди, що об’єднувало обидва Храми, і чому ця тема залишається актуальною й сьогодні.
Після дискусії ми підсумували, як змінився світ єврейського народу між часами Першого й Другого Храму. Для багатьох з нас ця зустріч стала справжнім відкриттям: ми освіжили пам’ять, заповнили прогалини, відновили хронологічну послідовність подій.
А іншого разу ми вирушили у захопливу подорож єврейською міфологією — світом, де легенди оживають, а символи набувають особливого сенсу. Ми згадали про Левіафана — гігантського морського змія, що уособлює хаос. Про загадкову Ліліт, яка у стародавніх оповідях стала символом свободи та непокори. Познайомилися з Дибуком — непосидючим духом, здатним вселитися у людину, та з Големом, створеним із глини для захисту, але який виявився небезпечним для свого творця.
Кожен із цих образів — не лише персонаж, а й дзеркало людських страхів, бажань і віри. Ми розбирали, як стародавні легенди пояснювали світ, і чому ці сюжети досі надихають книги, фільми та мистецтво.
Дякуємо всім, хто був із нами та ділився враженнями.
В харківському Гілелі пройшов не просто майстер-клас, а справжній творчий ритуал.
Ми поринули в процес, забувши про «можна» й «не можна», про страх помилитися.
Неважливо, мав хтось досвід чи ні — у кожного вийшов свій неповторний витвір.
Соня була поруч з усіма: підтримувала, підказувала, надихала, йшла поряд з кожним.
Ніхто не залишився наодинці з глиною — і це було особливо тепло.
Ми не тільки творили — ми відпочили душею, зняли внутрішні затиски й відкрили щось нове про себе.
Це була перша частина нашої творчої подорожі. Уже за тиждень ми зустрінемося знову —
щоб розфарбувати наші глиняні шедеври та вдихнути в них завершення.
Дякуємо всім, хто був із нами сьогодні — ви зробили цей вечір по-справжньому живим.
До зустрічі за тиждень — буде ще яскравіше
Дякуємо Ципоріну Даніелю з молодіжного клубу «Lo Domim» JCC Halom та клубу Japan Dojo за чудовий день настільних ігор!
Це був новий досвід гри різними командами і нам, якщо чесно, сподобалось так, що ми вже думаємо коли збиратись наступного разу..
На столах в нас були маджонґ, коі коі, тенно та 7 чудес світу, і ми щиро радимо кожну з цих ігор!
До речі, після цього в Гілелі піднялось питання купівлі гри маджонґ, бо за кілька годин вона закохала в себе всіх присутніх.
В часи, коли голова гудить і важко знайти нові сили, такий вид проведення часу просто рятує. Для нас сьогодні було надзвичайно важливо бачити кожного і кожну, і знову зустрітись з друзями з молодіжного клубу.
Та і взагалі, ви помічали, що зараз настільні ігри почали знову ставати популярними? Все більше компаній обирають грати разом в спокійній атмосфері замість гучних вечірок.
Нам така тенденція подобається, адже нарешті великий стенд з іграми в Гілелі Київ почне жити своє краще життя.
А ще, для нас дуже важливо підтримувати звʼязок з нашими друзями з «Lo Domim», адже після проєкту «Гешер Леноар» хочеться бачитись так само часто, як і раніше.
Ми точно будемо проводити дні настільних ігор ще, ми вдячні всім, хто провів з нами такий чудовий час сьогодні і ми хочемо дати дружню пораду - спробуйте зібрати компанію та зіграти в якусь гру. Ось побачите, як неочікувано життя стане трохи кращим!
На зустрічі психоклубу з Поліною Березюк, з центру «Ор Шалом», гілелевці Одеси говорили про одвічний танець між «хочу» і «треба», між спонтанністю літа й дорослими цілями, які не йдуть у відпустку. Як залишатися у контакті з собою? Як не розчинитися в потоках справ або навпаки — в апатії?
Разом ми:
▫️ розмірковували про внутрішні конфлікти між відповідальністю і легкістю;
▫️ шукали власні точки опори на літо;
▫️ працювали з метафоричними асоціативними картами, які допомогли краще почути себе;
▫️ створювали простір для щирих рефлексій та нових внутрішніх рішень.
Дякуємо «Пошта Навпроти» за гостинність та всім, хто був із нами!
Справжня любов — у традиціях і в нашому сьогоденні. Ми шукали відповіді на цю тему разом із пані Юлією на творчому майстер-класі з епоксидної смоли.
Кожен учасник створив свій унікальний брелок — зі своєю формою, кольором, змістом та дизайном. Хтось обрав символи традицій, хтось — відтінки сучасності, а хтось поєднав обидва світи в одному виробі.
Було багато натхнення, розмов та фото на згадку! Дивись, що в нас вийшло
У затишному дворику Ресторану «52» ми нещодавно зібралися на зустріч із давнім другом одеського Гілеля, освітянином та наставником, рабином Фішелом Чичельницьким.
Цього разу в нас не було визначеної теми — кожен міг ставити свої запитання: про життя, іудаїзм, традиції, стосунки, сім’ю. Фішел ділився власним досвідом, розповідав, як він сам прийшов до традицій та як дотримується їх у повсякденності, який має життєвий шлях, ділився порадами та залюбки слухав студентів. Авжеж, це все з гумором та позитивом!
Це була щира й відверта розмова «про життя», у форматі діалогу, з порадами та історіями з особистого досвіду.
Ту бе-Ав — три слова, від яких метелики починають пурхати у найнеочікуваніших місцях, серце б’ється швидше, а вечір обіцяє бути приємним і повним душевної теплоти. А разом із нашими друзями з Moishe House немає жодних сумнівів — атмосфера любові та підвищеної інтимності в Гілелі Дніпра не покине приміщення ні на мить.
Проте говорили не лише про кохання, а й нагадували одне одному про інші підвалини цього дня, його особливі атрибути та місце у великому календарі єврейських свят. Крім цього, звісно ж, шукали між собою спільне й відмінне у форматі «життєвого» бінго, знаходили собі пару завдяки правильно підібраним запитанням та відповідям, а також надсилали теплі послання від однієї пари іншій. Бо кожен привід варто використати для поширення гарного настрою та добрих намірів.
У такій чудовій атмосфері ми зустріли Шабат, прочитали благословення та запалили шабатній вогник — не лише на свічках, а й одне в одному.
HILLEL CASE © 2025