Цей шаббат став одним із тих вечорів, коли все складається ідеально — без зайвого шуму, зате з глибоким змістом і справжнім затишком. До харківського Гілеля завітали друзі з Київа, і їхня присутність одразу наповнила простір теплом, новими розмовами та тим особливим відчуттям спільності, яке складно описати словами, але легко впізнати, коли воно поруч. Після традиційної шаббатньої частини вечір набув нового ритму — ми плавно перейшли до імпровізованого онегу. Балкон, який ми нещодавно облаштували для літніх зустрічей, перетворився на справжній оазис: гірлянди, пледи, тиха розмова... і гітара. Коли з’явилась можливість, Юра зіграв кілька композицій, і в цю мить все ніби стало на свої місця: музика, тиша, голоси друзів поруч. Ми співали, сміялись, ділились думками — і ловили той рідкісний стан, коли нічого не хочеться змінювати. Це був той самий теплий простір, де легко бути собою. Простір, у який хочеться повертатись. Дякуємо кожному, хто був із нами цього вечора. І окрема вдячність нашим київським друзям — за відкритість, легкість і справжню присутність.

Вечір вівторка гілелевці Харкова провели за розмовами про справді важливі речі. Цього разу ми познайомилися ближче з постаттю Теодора Герцля — ідеолога сучасного сіонізму, чий Перший Сіоністський конгрес став поворотним моментом у єврейській історії. Ми не просто слухали — ми проживали цю історію. Учасники розділились на команди, створили власні політичні партії, сформулювали позиції та вийшли на дебати. Такий формат дозволив подивитися на події зсередини — очима не стороннього глядача, а активного учасника. Дискусії вийшли емоційними, змістовними й дуже живими. Кожен зміг висловити свою думку, побудувати аргументи, відчути себе частиною великої ідеї. Дякуємо всім, хто був із нами цього вечора — за включеність, щирість і цікаві думки. Саме з таких вечорів починаються великі зміни

Ранок неділі харківські гілелвці провели неспішно,в затишному колі, щоб трохи зупинитись, видихнути й побути в контакті з собою та один з одним. Учасники працювали з метафоричними картами, через які відкривали нові грані власної ідентичності, емоцій та досвіду у зв’язку з єврейською спільнотою. Це була не просто розмова — це був простір тиші, глибини та чесності. Хтось відкрив у собі ніжність, хтось — питання, на які давно не було часу. А хтось просто дозволив собі бути. Ранок, який залишив після себе тепло. Дякуємо, що створили його разом із нами.

Неймовірні волонтери харківського Гілеля та Kharkiv Volunteer Community активно підтримують добрі справи й творять зміни разом.
Свято для дітей, організоване ЕКЦ «Бет Дан», стало чудовим проєктом для застосування наших навичок і вмінь. Інтерактивні локації, аквагрим, фотозони, веселі ігри, подарункові бокси та дискотека з аніматорами — день, сповнений емоцій, щастя й драйву.
Разом із БО «Файта» ми допомогли розвантажити та відсортувати велику партію гуманітарної допомоги для лікарень: ліки, медзасоби, гігієна. Усе — щоб необхідне якомога швидше потрапило до медзакладів.
А ще ми завітали до друзів у денному центрі в межах проєкту «Спільний хід». Разом із підопічними Хеседа вирушили в захопливу подорож уяви завдяки настільній грі Dixit — справжня арттерапія, що об’єднала серця та розкрила нові грані спілкування.
На іншій зустрічі цього ж проєкту грали у «Бізнес по-Харківськи» — версію Монополії з місцевим колоритом. Торги, будівництво імперій, кредитні кризи — справжнє випробування на стратегію, швидкість думки й почуття гумору.
Дякуємо кожному волонтеру, хто дарує свій час, серце і частинку себе заради інших. Разом — змінюємо світ!

Цього Шабату в Харкові сталося дещо особливе — до нас завітала сама Одеса! Ну майже. Бо на наш харківський Шабат приїхали гості з одеського Гілелю, і привезли із собою те, що не передається ні через Zoom, ні Новою поштою — справжній одеський вайб. А тих, хто не зміг приїхати — ми роздрукували! Так, буквально. Портрети наших друзів були з нами, і їхня присутність відчувалась майже фізично. Ми куштували легендарний форшмак, говорили з одеським акцентом, уявляли чайок, море й Привоз, вечеряли по-єврейськи й сміялися так, що аж тремтів посуд. Все як треба. Після Шабату Аня провела для нас міні-екскурсію одеським сленгом — виявилось, що багато слів родом з їдишу, і тепер ми знаємо, що "шлимазл", "цимес" і "шикса" — це не просто жарти з інтернету, а частина нашої культурної спадщини. Це була тепла, жива зустріч, у якій Харків на один вечір став трошки Одесою. І якщо ти думаєш, що "одеський вайб" — це про море, то ні. Це про людей, тепло, іронію, смачну їжу й щирі єврейські серця. Дякуємо всім, хто був із нами. До нових зустрічей — може, вже в Одесі?

У вівторок ми зібралися в Гілелі на останню арт-терапію цього сезону, яку провела наша чудова Даша. Цей вечір був про рефлексію, вдячність і відчуття дому. Ми відповідали на глибокі й важливі запитання — але не словами, а фарбами:
«Моє відчуття, коли я вперше потрапив у Гілель»
«Які люди стали для мене справжньою знахідкою»
«Що я хотів би залишити наступному поколінню гілелівців»
Кожну емоцію ми вкладали в малюнок — і передавали його іншому. Так кожне полотно проходило через кілька рук, перетворюючись на колективний портрет гілелівця, який створювали разом. Це було дуже душевно, чесно й по-справжньому про нас. Про те, що ми тут не просто відвідуємо програми — ми творимо спільноту, де кожен залишає свій слід. Дякуємо кожному, хто прийшов і поділився частинкою себе. І особлива подяка — Даші за тепло, сенси й фарби

Щороку на Шавуот ми пригадуємо обіцянку «Наасе ве-нішма» — «зробимо і почуємо», яку дали на горі Синай. Цьогоріч гілелевці Харкова присвятили святкування — текстам. Занурилися в «Пардес» і шукали глибину сенсів у найрізноманітніших формах: через малювання, питання і несподівані поєднання. Ми наповнювали себе новими значеннями — особистими, унікальними, живими. І все це — в теплій, затишній атмосфері з трояндами, свіжим повітрям і безліччю молочних коктейлів, какао та смузі. Дякуємо кожному, хто був поруч і розділив з нами цей важливий день.

Всі ми знаємо про багато єврейський професій, наприклад рабин, сойфер або ж шойхет. А чи знаєте ви, що існували (а може і досі існують) професійні бідняки? Гілелевці Харкова обговорювали найпопулярніші та найнеочікуваніші професії, котрі причисляються до єврейських. Чому вони потрапили в цей список та який вигляд мають зараз? Ну звісно ми створили свої анкети на LinkedIn! Це був порив творчості, бо хтось став професійним шадханом, хтось моелем, а хтось ювеліром. Дякуємо кожному, хто прийшов!

Весна в харківському Гілелі справді яскрава: ми не тільки відзначаємо важливі свята, а й заглиблюваємось у зміст традицій, історію та культуру єврейського народу. В ці дні ми зібралися на ізраїльський шабат, присвячений річниці Незалежності Ізраїлю. На учасників чекали захоплюючий квіз, найпопулярніша ізраїльська їжа і, звісно, тепла шабатня атмосфера. Ми дізнавались нове і відчували справжню єдність. Під час освітньої зустрічи «Піца з традицією», присвяченої Йом Ацмаут, учасники занурились у багатовікову історію єврейського народу, простежили шлях від землі Ханаану до сучасного Ізраїлю. Поговорили про сіонізм, причини його виникнення та значення і краще зрозуміли, що ж таке Незалежність. Не обійшлось і без наших улюблених шабатніх зустрічей із грою Brain Labs — несподіваною, динамічною, веселою. Ми завжди раді збиратись великою компанією, де є місце для сміху, відкриттів і дружби. Лаг ба Омер став ще однією важливою темою весни. Учасники досліджували сенси свята через формат умовного музею, ставили запитання, ділилися думками та шукали нові форми святкування. Студенти запропонували свої проєкти — і це було дуже надихаюче! Ми вдячні кожному, хто був з нами. Разом ми не просто святкуємо, а творимо спільноту — теплу, розумну, живу.

У суботу гілелевці Харкова зібралися разом, щоб відсвяткувати Лаг ба Омер — яскраво, атмосферно та з креативом, незважаючи на негоду! Звісно ж, головне місце відводилося традиціям: багаття (ок, з вентилятором, але теж зігрівало!), лук і стріли (справжня цибуля — all natural), пікнік — на затишній веранді. Ні дощ, ні вітер не стали на заваді — ми зібралися, щоб згадати учнів Рабі Аківи та вшанувати світлу памʼять Рабі Шимона Бар Йохая. Вечір був максимально активним: ми проходили скаутські квести, прокачували сфірот, апгрейдили себе як справжні єврейські скаути і, звісно, заробляли ачівки. А завершили все гучною Авдалою зі світлом, музикою і відчуттям єдності. Дякуємо всім, хто був з нами. Такі вечори заряджають надовго!