У вівторок ми зібралися в Гілелі на останню арт-терапію цього сезону, яку провела наша чудова Даша. Цей вечір був про рефлексію, вдячність і відчуття дому. Ми відповідали на глибокі й важливі запитання — але не словами, а фарбами:
«Моє відчуття, коли я вперше потрапив у Гілель»
«Які люди стали для мене справжньою знахідкою»
«Що я хотів би залишити наступному поколінню гілелівців»
Кожну емоцію ми вкладали в малюнок — і передавали його іншому. Так кожне полотно проходило через кілька рук, перетворюючись на колективний портрет гілелівця, який створювали разом. Це було дуже душевно, чесно й по-справжньому про нас. Про те, що ми тут не просто відвідуємо програми — ми творимо спільноту, де кожен залишає свій слід. Дякуємо кожному, хто прийшов і поділився частинкою себе. І особлива подяка — Даші за тепло, сенси й фарби