Всім відомо, що шлях до серця чоловіка, втім як і жінки, дитини чи людини похилого віку - лежить через шлунок! Всім також відомо, що за столом утворюється особлива святкова атмосфера. Тож завжди до Шабату у львівському Гілелі накривається стіл із смачними стравами.
А відколи до львівського Гілеля приєдналися хлопці і дівчата з Харкова, які тимчасово проживають у нашому місті через активні бойові на Харківщині, приготування до Шабату стало особливим дійством – кухня запрацювала повною мірою. Щоп'ятниці готується щось надзвичайно смачне – і форшмак, і запечені овочі, і супи, і деруни-латкес, і звичайно ж Борщ! (Хто сказав, що борщ – не єврейська страва?) І в таких кількостях, щоб вистачило на всіх, бо тепер нас багато. Ініціатором кулінарної активності став програмний координатор харківського Гілеля Діма Головінов, а до нього приєдналися та активно допомагають інші хлопці. Така ініціатива незабаром переросла до справжньої Кулінарної студії «Традиції смаку від Дімаси». І це лише початок!

Кожен Шабат унікальний по-своєму. Минулий для хлопців і дівчат із львівського та харківського "Гілеля" був особливим, бо вперше за останні місяці ми провели його разом із львівською єврейською громадою. Довгий час важко було зібрати представників "золотого" віку, також виїхало багато дітей. Але бажання провести общинний шабат було велике, і він відбувся.
Ніколи так не відчувається сімейна атмосфера свята, як у той момент, коли за столом збираються представники різних поколінь – діти, молодь, середнє покоління та найстарші. Недільна школа, «Гілель», танцювальний колектив із програм середнього віку «Хесед-Ар'є», волонтери Львівського Волонтерського Центру та літні представники Денного Центру. Святкову атмосферу створила творча програма з вокальними та танцювальними номерами, що передувала Шабату. Після неї всі із задоволенням розбирали текст про БЕШТа та легендарного Олексу Довбуша, про Шабат у карпатській Коломиї.
Після традиційної частини і трапези молодь, як завжди, перейшла до більш невимушеного неформального спілкування на свіжому повітрі. Ми зібралися у внутрішньому дворику, довго розмовляли та не хотіли розходитися.

У цей лихоліття дуже складно розслабитися і забути про те, що відбувається в нашій країні. Зараз все б думаємо про безпеку. Тому бути готовим до будь-яких непередбачених ситуацій необхідно всім. Як надати першу допомогу до приходу лікарів. Ця тема завжди була актуальною, а у воєнний час – особливо. Львівський «Гілель» жваво реагує на будь-яку можливість, яка дозволяє молоді опанувати навички першої домомедичної допомоги у кризовій ситуації. Цього разу дводенний тренінг провели лікар-травматолог із військовим досвідом Юрій та його помічниця Дар'я, а організувала тренінг польська волонтерська організація Siepomaga.pl
На тренінгу ми ознайомились із протоколом надання допомоги MARCH. М (massive hemorrhage), тобто масивна кровотеча. A (airway) прохідність дихальних шляхів. R (raspiratory) Підтримка дихання може бути проблемою при догляді за пораненим. Крок четвертий C (circulation) – перевірка стану постраждалого. H(hypothermia) – це гіпотермія, переохолодження. Ми дуже сподіваємося, що ці знання нікому з учасників не доведеться застосовувати на практиці, але знання – це сила, з ними почуваєшся набагато впевненіше.

Як відомо, Шабат – головне свято в єврейській традії. Свято, коли вся родина збирається разом за шаббатним столом. Також дуже почесно і приємно приймати в Шабат гостей і приходити на Шабат в гості до друзів.
Цього разу львівський «Гілель» запросили на Шабат представники єврейської організації Juice. Це був не просто шабат у гарному місці, а Шабат – у будинку, який безпосередньо пов'язаний з історією єврейського Львова – у легендарному львівському першому «хмарочосі» у самому серці. старого міста, в будинку єврейського бізнесмена та мецената Йони Шпрехера. У старовинній квартирі із видом на центральну площу міста атмосфера особлива, урочиста. Тому на столах стояли не пластикові тарілки та одноразові склянки, а святковий посуд. Після традиційної частини Шаббата – запалення свічок, прочитання кидуша та благословення на хали – ми всі, як велика родина, сиділи за ошатним столом і слухали розповідь про єврейську історію цього місця до Другої Світової війни. Ми могли уявити, що саме в цій кімнаті єврейська родина збиралася на Шабат за таким же столом. Таким чином цей Шабат як би зв'язав часи та покоління, зробив нашу зустріч у ту п'ятницю особливо значущою.

28 травня у Львові відбувся перший за цей воєнний період одноденний семінар. Його організували Гілель та Мойше Хаус для гілелівців із різних міст України, які знайшли притулок у Львові. Після довгих вагань і роздумів про доречність та необхідність такого семінару в цей лихоліття, ми дійшли висновку, що семінар потрібен, і варто спробувати. А потім ми довго думали над назвою для нього. «Відчуй себе добре! Feel OK!». Усім людям в Україні неймовірно складно почуватися добре, але ми можемо хоча б спробувати почуватися добре. Це було нашою головною метою – підтримати молодь єврейською мудрістю.
Програма мала 2 основні напрямки:
- Розповісти про Тіккун Олам з урахуванням досвіду волонтерської роботи учасників. Більшість хлопців регулярно займаються волонтерством у різних формах.
- познайомити учасників з кількома способами «перезавантаження» за допомогою професійних психологів та арт-терапії під час двох творчих майстер-класів на вибір
- провести мідраші на основі єврейських текстів, поговорити про те, як розвивати у собі радість, витримку та надію.
Семінар вийшов настільки душевним, надихаючим і корисним, що одразу виникло бажання подумати про проведення наступного, вже на кілька днів, звичайно, з дотриманням усіх вимог безпеки. Наш досвід показує, що такі зустрічі є важливими і дуже потрібними!

З перших днів війни тисячі мешканців українських міст, які виїхали із зони активних бойових дій, знайшли притулок у місті Льова. Багато серед них було і харків'ян. Але на відміну від більшості переселенців у гілелівців у Львові є нехай невеликий, але дуже затишний та гостинний будинок. У перші тижні війни багато хлопців знайшли тут тимчасовий притулок, а для тих, хто залишився у Львові надовго, він став місцем, де можна побачитися зі своїми друзями, отримати підтримку і, звичайно, зустріти Шабат. Для численних гілелівців із Харкова львівський Гілель став справжнім другим гілелівським будинком. Разом зі студентами зі Львова та інших міст України наші студенти провели вже багато програм, взяли участь у Шаббатоні та, звичайно ж, щоп'ятниці зустрічають Шаббат. Адже так важливо, щоб у хлопців зберігалася можливість залишатися частиною гілелівської спільноти та єврейської громади, незважаючи на те, що вони були змушені виїхати зі своїх будинків, а їхній рідний Гілель був зруйнований. Тож харків'яни вдячні своїм друзям зі Львова та з великою радістю приходять до гілелевського будинку у місті Льова.

Нинішнього року, вперше за 25 років роботи, у харківському Гілелі не відбулися Песахальні мерпоріатії. Зруйнований війною Гілель не зміг прийняти своїх дорогих дівчат та хлопців за великим святковим столом під час Седера, не зміг зустріти гостей із громади. Але сила нашого народу здатна приходити на допомогу один одному у важкі часи. І ось, гостинний львівський Гілель, який упродовж усіх днів війни допомагав і продовжує допомагати всім, хто цього потребує, привітно зустрів наших хлопців, яких у ці дні у Львові живе чимало, щоб разом пройти всі етапи седера, виконати заповіді, заспівати кохані пісні та просто підтримати один одного. Велика, дружня гільєлівська компанія – це найкращий спосіб упоратися з важкими думками і отримати заряд такої необхідної для всіх нас сьогодні позитивної енергії. А всі учасники могли вкотре переконатися, що Гілель – справжня родина, яку підримують вірні друзі з The Dutch Jewish Humanitarian Fund!

Песах – це особливе свято: свято свободи та виходу з рабства, а також це свято весни та відродження. Це свято набуло особливої ​​актуальності сьогодні, у дні важкої боротьби за свою свободу.
Тисячі членів єврейських громад по всій Україні були змушені залишити свої будинки та переселитися у безпечніші місця. Тому цьогорічний пісахальний седер вийшов унікальним, об'єднавши близько 200 євреїв з різних куточків України. Завдяки зусиллям ВЕБФ «Хесед-Ар'є» та єврейської агенції «Сохнуть», а також інших єврейських організацій для учасників седера було накрито святковий стіл.
Сам седер провели гілелівці зі Львова та Харкова. Всі разом ми випили чотири келихи вина, поговорили про вихід із рабства, зробили бутерброд за Гілелем, співали пісні. Наймолодшому учаснику седера було кілька місяців, а найстаршому – 88. Як ніколи раніше ми відчували єдність та сімейну атмосферу, незважаючи на велику кількість людей.
Нехай наша спільна традиція та історія допоможуть і послужать нам підтримкою, щоб сьогоднішній день відрізнявся від вчорашнього!

Львівський Гілель був одним із перших, хто активно підключився до допомоги біженцям з усієї України. Діти і зараз продовжують волонтерити!
За цей місяць було проведено колосальну роботу, яка потребувала сил, терпіння та сміливості. Львівські гілелівці з першого дня війни займалися координацією та роботою з біженцями на вокзалах, автостанціях, допомагали людям під час евакуації, надаючи всіляку підтримку. Ми також розміщували біженців у общинному центрі та у стінах Гілеля (понад 80 осіб щодня), забезпечуючи необхідними продуктами та засобами гігієни. Серед іншої діяльності – надання першої медичної, психологічної, гуманітарної допомоги біженцям, організація їхнього дозвілля, проведення Шаббату у тому числі. Хлопці допомагали знайти необхідні ліки всім, хто їх потребував, а також зібрали та відправили гуманітарну допомогу до Києва та Сум, де зараз ведуться активні бойові дії. На даний момент у Львові залишаються понад 200 тисяч переселенців, а понад мільйон людей транзитом перетнули місто дорогою на кордон. І наші хлопці продовжують активно допомагати всім, хто цього потребує!
Ми щиро дякуємо команді співробітників, волонтерів та сім'ї Гілель Львів за підтримку, почуття безпеки та створений затишок. Пишаємося, що ми разом!

27 січня – день, який має особливе значення для кожної людини. Це міжнародний День Пам'яті Жертв Голокосту. Цього дня традиційно ми збираємося, щоби вшанувати пам'ять тих, хто не пережив ті страшні роки, і нагадати собі та всьому світу, що таке не можна допустити знову! Молодь львівського «Гілеля» щороку приєднується до програми меморіальних заходів, присвячених Дню. На цей раз ми готувалися з демонстрацією нашого фільму «Людство на межі життя», присвяченого людям, які рятували євреїв під час окупації у західному регіоні України. А також ми приєдналися до ініціативи нідерландського Theater Na de Dam (Амстердам) та організації «Пост-Беллум-Україна» у документальному перформансі «Акт пам'яті».
На жаль, наші плани змінив черговий локдаун. Перед нами стояв вибір – скасовувати показ та перформанс чи проекспериментувати та провести показ у Zoomі? Ми вирішили ризикнути та перенесли наші заходи в онлайн формат. Це навіть дало нам перевагу, що до показу змогли приєднатися люди з інших країн та міст.
Ми показали кілька серій нашого фільму і поговорили про питання особистого вибору в кризовій ситуації, змогли втілити нашу постановку, скориставшись технічними можливостями, і навіть посилили те послання, яке хотіли донести до глядачів. Використавши старі сімейні фотографії та «вмонтували» себе в них, автори ділилися історіями своїх сімей через об'єкти та символи, використовували музику та пластику тіла, задіяли методику спонтанного живопису. Судячи з відгуків глядачів, мети було досягнуто навіть більше, ніж ми очікували! Це був справжній Акт Пам'яті. Ми всі повинні пам'ятати: «Ми всі люди, і ми всі маємо право на життя!», як сказав один із Праведників Світу та герой нашого фільму Тадей Млодницький.