16 листопада ми побували у Першому театрі — будівлі, де колись працював єврейський театр Бер Ґімпля. Саме там відбувся концерт «SHOLEM!», до організації якого Hillel Lviv також долучився. Концерт поєднав музику, танець, мову та історію в один цілісний вечір, присвячений темам миру, гідності та культурної свободи. Перед концертом гості могли відвідати виставку «Штетли Східної Галичини», що розповідає про життя, побут і атмосферу єврейських містечок минулого, та воркшоп із традиційних єврейських танців, який провела Наталія Толок. У програмі концерту взяли участь: почесний гість Юрій Веденяпін – всесвітньо відомий співак, актор, викладач Гарварду; хореографічний ансамбль «Єврейські мініатюри» (ВЄБФ «Хесед-Ар’є»); вокальний колектив «Sheyne meydelekh» (ВЄБФ «Хесед-Ар’є»); ансамбль «Shtrudl-Band» (EРГПІ «Тейва»). Головним мотивом вечора став твір Der Yokh — пісня про опір і незламність, яку на їдиш переклав Юрій Веденяпін. Вона пролунала двічі: на початку — у танцювальній постановці колективу «Єврейські мініатюри», у фіналі — у спільному виконанні Юрія Веденяпіна, Shtrudl-Band та Sheyne Meydelekh трьома мовами. Унікальністю вечора були українські пісні виконані їдишем «Дивлюсь я на небо…» та «Ой у лузі червона калина» викликали особливо сильні емоції. А тексти на їдиші прозвучали українською, створивши відчуття культурного діалогу. Концерт завершився фінальною піснею "Шолем", що на їдиші означає мир, яку виконали всі учасники концерту. Дуже раді, що Hillel Lviv теж зміг доєднатись до організації концерту, дякуємо всім, хто був частиною цього вечора

Hillel Lviv, використавши матеріали, надані Національною бібліотекою Ізраїлю, зробив та презентував виставку "Народ книги" у Почесному консульстві Держави Ізраїль у Західному регіоні України, а також провів презентацію експозиції для гостей. Подія відбулася в межах Європейських днів єврейської культури у Львові 2025 та Дня єврейських знань. Експозиція розповідає про шлях єврейського тексту від давніх сувоїв до цифрових форматів сьогодення. Єврейська традиція завжди підкреслювала значення грамотності та вивчення канонічних творів. Але виставка нагадує і про інше: фізична форма тексту — від рукописів і перших друків до сучасних хмарних технологій — теж є віддзеркаленням епохи, у якій він існував. Кожен експонат демонструє, як тісно перепліталися духовність, технології та культурний розвиток. Для нас ця подія стала важливою можливістю побачити живу історію єврейської писемності й відчути, що означає належати до народу, який протягом століть зберігав свою ідентичність через книгу та знання. Виставка створена Національною бібліотекою Ізраїлю та Європейською асоціацією збереження та просування єврейської культури та спадщини (AEPJ)

За нашою вже багаторічною традицією, Hillel Львів дуже любить на свято Сукот виїжджати за місто, щоб відчути особливу атмосферу єднання з природою, яка так відповідає філософії цього свята. Цього року ми знову вирушили до нашої улюбленої санаторії “Перлина Карпат”, де змогли насолодитися не лише осінніми горами, а й справжньою атмосферою Сукоту. Погода цього разу подарувала нам дощові вихідні — типовий пейзаж для осінніх Карпат. І хоча спершу це могло здатися невдачею, насправді все співпало з глибоким сенсом самого свята. Під час наших освітніх сесій ми дізналися (або пригадали), що Сукот — це не лише свято радості, але й свято дощу, у якому дощ має особливе духовне значення. Відчути його краплі на обличчі — це своєрідне благословення. Ми також ознайомилися з арбамінім — чотирма видами рослин, що символізують різні типи єврейської ідентичності. Це стало чудовим нагадуванням про єдність, різноманіття та важливість кожного в нашій спільноті.

Цього року гілелевці міста Лева святкували Рош га-Шана в особливому, домашньому місці – кафе єврейської кухні «Єрусалим». Учасники пройшли шляхом символів і значень цього філософського й глибокого свята. Ми говорили про підсумки року, прощення й нові можливості, які відкриває Новий рік людини. За святковим столом скуштували традиційні страви: круглі хали, яблука з медом, гранат, фаршировану рибу та навіть голову риби. Особливим моментом стали звуки шафара, які допомогли нам «прокинутися» та з новими силами увійти в рік, що розпочинається. Було дуже тепло зустріти свято разом з нашою гілелівською родиною. Дякуємо Єврейській агенції «Сохнут» в Україні за підтримку, завдяки якій ми змогли запросити нових молодих людей до нашої спільноти. Зустріли Новий рік оновлені й натхненні!

«У ритмі Гілелю» - під такою назвою пройшла тепла зустріч, присвячена відкриттю сезона в "Гілелі" міста Лева.
Подія стала чудовою нагодою представити новим учасникам, що Гілель — це не лише про освіту, а й про життя у всіх його барвах:
• неформальне навчання та розвиток;
• єврейські традиції й свята;
• волонтерство й добрі справи;
• культура, історія та спільнота однодумців.
Програма була насиченою:
Арт-станція відкрила простір для творчості;
Кулінарна станція познайомила з гастрономічними традиціями;
Танцювальна станція зібрала всіх у веселому хороводі з пляшкою на голові;
Волонтерська станція дала змогу кожному записати добрі справи, які він планує зробити цього року.
Інтерактиви, ігри та тепла атмосфера допомогли учасникам краще познайомитися, відчути командний дух і зарядитися позитивом на цілий рік.
Дякуємо партнерам за гостинність і всім учасникам — за драйв і натхнення! Ми впевнені, що цей рік пройде саме у ритмі Гілелю!

Літо — улюблена пора для подорожей і цього разу дослідницька мандрівка львівських гілелевців привела їх у Сокаль. Колись тут вирувало життя єврейської громади, процвітала хасидська традиція, а в місті діяла друкарня. Дослідники побували біля збереженої синагоги, що досі стоїть у центральному парку — колишній єврейській дільниці Сокаля. Поруч знайшли мацейви — єврейські надгробки з кладовища, якого вже не існує. Місцеві жителі з великою повагою зносять знайдені мацейви до синагоги, зберігаючи зв’язок із минулим. Мандрівники прогулювались містом, роздивляючись будинки з довоєнною архітектурою, в яких, ймовірно, колись жили єврейські родини. Говорили про феномен штетлу і важливість пам’яті. А в другій частині подорожі — байдарковий сплав по мальовничому Західному Бугу. Природа, сміх і навіть несподіваний дощ зробили цей день по-справжньому незабутнім. Це була подорож про спадщину, гідність і єдність. Дякуємо всім, хто був із нами.

11 липня Hillel Львів після невеликої перерви знову зібрався на Шабат — і цього разу подія була справді особливою. Нас запросила львівська громада прогресивного юдаїзму “Тейва” на спільну шабатню вечерю з почесним гостем із Великобританії — рабином Аароном Гольдштейном, очільником ліберальної синагоги Ark (Ковчег) у Лондоні. Разом із ним до Львова приїхала його донька Шая, що надало зустрічі ще більш родинного, теплого настрою. Уже сама локація задала події урочистого тону — Шабат відбувався у Почесному Консульстві Держави Ізраїль у західному регіоні України. У цьому поєднанні — офіційного дипломатичного простору, прогресивної єврейської громади та молоді Hillel — народилася унікальна атмосфера, де відчувалася повага до традиції, відкритість до нових ідей і справжній людський контакт. Особливого звучання вечору додав музичний супровід шабатніх пісень у виконанні самого рабина Аарона, який грав на гітарі. Спів, гармонія голосів, живі акорди — усе це створило відчуття спокою, приналежності й єдності, які так важливі сьогодні для молоді, що шукає духовну опору в непрості часи. Після спільної молитви відбулася неформальна розмова рабина з учасниками Hillel Львів, де говорили про досвід єврейської молоді у Великобританії, про шляхи підтримки одне одного, про можливі майбутні проєкти й ідеї співпраці між нашими громадами. Це був відкритий діалог, у якому звучала щирість, інтерес і взаємне натхнення. Завершився вечір затишною шабатньою вечерею, яку підготувала громада “Тейва”. За спільним столом — студенти, активісти, представники єврейських організацій, гості з-за кордону — і кожен мав можливість не лише смачно повечеряти, а й відчути себе частиною великої єврейської родини, що не має кордонів. Цей Шабат став справжнім прикладом того, як традиція може поєднувати різні покоління, культури й досвіди. Він надихнув, зарядив і нагадав: навіть у складні часи ми залишаємося разом — у пісні, у діалозі, у Шабаті.

Цьогоріч гілелевці Львова вирішили підсумувати рік на теплому барбекю-паті з іграми, естафетами та щирими емоціями. Усе це організували наші енергійні мадріхи. Справжнім хітом вечора стала нитка спогадів, виконана в стилі Сімпсонів. Вона викликала захоплення і бажання сфотографуватись у кожного. Окремим моментом стала Свічка вдячності — коли кожен тримав свічку і ділився своїм найяскравішим спогадом року. Ми також вручили подарунки нашій неймовірній стаф-команді — людям, які цілий рік працювали, щоб кожен захід був якісним, теплим і змістовним. Попереду — літо, нові формати, зустрічі й враження

Ще одне свято єврейського календаря – Шавуот – львівський Гелель відсвяткував особливо. Завдяки чудовій погоді, яка дозволила нам прогулятися та насолодитися чарівним містом, ми вирішили зробити екскурсію єврейськими локаціями і поговорити на тему таємниці Золотої Рози. Ми говорили про золоту добу єврейської громади XVI–XVII століття, про все, що відбувалося, становлення самоврядування та розвиток благодійності в єврейській громаді. Ця концепція підтверджує традицію здобувати нові знання на Шавуот. А також на свято ми традиційно вживаємо молочну продукцію та млинці. Ми вирішили не відступати від правил, тому відправились у львівський заклад Кооперативу Молока, де куштували молочні коктейлі і млинці. Таким чином, у неформальному підході ми відсвяткували Шавуот, поєднавши історію, традиції та смаколики в одному теплом і затишному дні.

Гілелевці Львова щороку вшановуют пам'ять жертв трагедії Холокосту в день, встановлений державою Ізраїль — Йом Ашоа. Це день памʼяті не лише про мільйони загиблих, а й про тих, хто рятував, допомагав, чинив спротив… Саме цій темі була присвячена наша екскурсія, яку провела історикиня та керівниця музею «Слідами галицьких євреїв» Ольга Лідовська. Разом ми пройшли маловідомими центральними вулицями Львова, де на кожному кроці відкривались історії. Ми згадували власника фабрики “Солід”, який урятував близько 300 євреїв, історію Леопольда Сохи та дівчинки в зеленому светрі, яка місяцями переховувалась у львівській каналізації. Побували біля будинку юриста Ґерша Лаутерпахта — автора поняття «злочин проти людяності», а також згадали Рафаїла Лемкіна, творця терміна «геноцид» — обидва були львів’янами, які змінили світове право. Це подія була присвячине пам’яті і відповідальністі, тому, як важливо не забувати — і ділитись цими історіями далі.