Весна у Гілелі — це коли свята набувають нових барв, і кожен шабат перетворюється на пригоду.
Почали з глибокого й важливого — Шабат на честь Йом га-Ацмаут, Дня Незалежності Ізраїлю. Ми не просто згадували історичні події — ми їх проживали. Імітували шлях до проголошення Декларації Незалежності, шукали мікрофон, шифрували запрошення та дописували текст в останні хвилини. Атмосфера, декор, тематичні смаколики — усе сприяло святковому настрою. А ще дізналися, що саму Декларацію 1948 року справді дописували за п’ять хвилин до початку церемонії — надихаюче, правда?
Потім було гаряче — на МаКаБіАді до Лаг ба-Омер. Веслування на пуфах, стрільба з лука, музичні стільці, кидання м’ячів і навіть пінг-понг по-особливому. Все це — під акомпанемент сміху, командного духу та шаленої підтримки. Запалили цей шабат не тільки символічно, а й буквально!
У мозкокрутному квізі Brain Labs ми завершили ігровий сезон. Цього разу хала, вино й інтелектуальні баталії стали точками єднання. Атмосфера була по-справжньому весняною — легкою, жартівливою й щирою. Ідеальне завершення циклу шабатів — із подякою Гілелю в рамках Hillel Global Giving Week.
А ще були вечори настільних ігор, щирих розмов та дружніх посиденьок. Ми сміялися, змагалися, знайомилися і прощалися з шабатом під час Авдали — красивої, символічної церемонії, що дарує натхнення на цілий тиждень.
І, звісно ж, не забули про смачну їжу! У Moishe House ми відкрили рецепт ідеальної лафи та насолоджувалися авторською sweet challah. Тематична мафія, харчові квести та затишна атмосфера створили вечір, який хочеться повторити знову.
Усе це — про спільність, теплоту й веселощі. Про те, як можна пізнавати традиції, граючись. І про те, що справжнє свято — це бути разом.
До зустрічі на наступному шабаті — буде ще яскравіше!

Погода трішки змінила плани гілелевців Києва, але точно їх не зіпсувала! Передислокувались в Гілель, ми зробили свою «барбекю паті» до Лаг ба-Омеру, а Саша Сєдов зробив хот-доги та бургери не гірше, ніж в кращих закладах міста. Лаг ба-Омер - це 33-ий день рахунку Омера, коли прийнято збиратись разом, влаштовувати пікніки, розпалювати вогнища та грати в різноманітні ігри. Насправді, це свято не таке вже й однозначне, адже в дні рахунку Омера прийнято дотримуватись деяких траурних звичаїв. Знаєте чому? Тому що протягом тижнів між Песахом та Шавуотом епідемія забрала життя 24 тис. учнів раббі Аківи через те, що вони не поважали один одного. В Лаг ба-Омер смерті припинились, але ми все рівно згадуємо цю повчальну історію. В Гілелі ми святкували, розмовляли про сенси свята, їли, танцювали та грали в ігри - не бачимо жодного мінусу нашої Суботи! І, як бачите, після нашого традиційно-крутого Лаг ба-Омеру, залишились на Авдалу та перегляд фіналу Євробачення! За кого ви вболівали? Чи задоволені ви результатами? Бо наш Саша Кириченко, який є єврофаном, підготував для нас серйозні квізи та рейтинги, тож ми були не просто глядачами, ми були критиками. Більше того, ще й мали змогу спробувати традиційне фондю під перегляд - ну точно наче побували на справжньому шоу! Бажаємо всім гарного тижня, яскравих вражень та ніколи-ніколи не засмучуватись через погоду, вона насправді завжди на нашому боці!

Гілелевці Дніпра лампово посиділи разом із проєктом "Кешер" — вперше в Дніпрі! На вечорі, організованому спільно з нашими друзями з освітнього проекту «Кешер» та Анею Альтшулер, ми говорили про літературну спадщину єврейської громади Дніпра XIX століття, поетесу Зельду та Катеринослав тих часів. А також — дізналися більше про проєкти від жінок для жінок, можливості розвитку та пошуку однодумців у громаді. Вечір видався особливо теплим і затишним — з приємною музикою, щирими побажаннями та простором для обговорення не лише почутого, а й особистих роздумів. Ці кілька годин стали своєрідною мандрівкою в часі: ми уявляли себе на місці єврейської поетеси XIX століття, слухали її вірші й розмірковували, що вони означали для неї тоді — і що значать для нас сьогодні. Дякуємо за участь і до зустрічі на наступних вечорах!

Нещодавно у гілелевців Одеси була зустріч з Поліною Березюк з центру «Ор Шалом». Вона вийшла неймовірно глибокою та живою і це був справжній аншлаг! ⠀ Темою "Психоклубу" стало «доросле життя» — як ми його розуміємо, відчуваємо, що переживаємо, коли воно взагалі починається. З'ясувалось, що хтось асоціює дорослість із оплатою комуналки, хтось — із сепарацією від батьків, а для когось це про внутрішню опору і здатність приймати самостійні, зважені рішення. ⠀ Поліна провела багато практик, ми працювали з метафоричними картами, ділилися власними історіями, відчуттями та відкриттями. Це було дуже по-чесному й глибоко. ⠀ До речі, зустріч відбулась у чудовій атмосфері кав'ярні «Morkovka Keks», яка люб’язно надала нам свій простір для цієї події. Учасники могли насолоджуватись напоями та смаколиками, обираючи те, що до душі. Всім дякуємо і чекаємо на нові зустрічі!

Лаг ба-Омер в "Гілель Одеса" почався ще до запалення вогню — з підготовки усіх ласощів та розваг. Після приготування мʼяса, закусок та інших смаколиків, студенти занурилися в атмосферу свята: знайомились, жартували, придумували розваги разом із нашими мадрихами. Через гру, інтерактиви та завдання по станціях учасники краще познайомились з історією свята, традиціями та один з одним. Стріляли з рогатки (майже з лука), розв'язували завдання, знайомились з традиціями. Ми дуже хотіли поєднати інтерактив з історією, і це в нас вийшло! А далі — смачна частина — те, що приготували самі з апетитом з’їли. Це було весело, живо, справжньо. Так, як і має бути! Всім дякуємо за цей день!

Після насиченого волонтерського квітня ми вирішили подякувати волонтерам бакінського Гілеля яскраво — і вирушили разом на картинг! Це була справжня перезавантаження: рев моторів, шалена швидкість, дух змагання і море адреналіну. Хтось мчав уперед, як справжній профі, хтось вперше сідав за кермо карта — але емоцій було вдосталь для всіх! Перед чаюванням кожному учаснику вручили сертифікати та теплі персональні слова подяки — адже для нас важливо, щоб кожен відчував: його внесок цінний і незамінний. А вже за чаєм обговорювали перегони, ділилися враженнями, сміялися й будували плани. Для когось це стало натхненням повернутися на трек знову, а хтось просто радів новим знайомствам і драйвовим моментам. Дякуємо, що ви з нами — разом ми творимо добро із задоволенням!

Цих вихідних у одеському Гілелі відбувся незвичний майстер-клас — ми вчилися плести браслети-талісмани. Атмосфера була теплою й невимушеною, а вечір — насиченим і душевним! Але, спочатку, як завжди — церемонія Авдали та зустріч нового тижня! І вже тільки після цього занурилися у творчий процес: кожен обирав намистини, камінці, нитки на свій смак і намагався створити власний унікальний оберіг. Техніка виявилася не з найлегших, тому результати були різними: хтось залишився задоволений, хтось довго підкорював механіку плетіння. Але, ми впоралися! Дякуємо нашій пані Юлії за натхнення і всім учасникам за активність!

У києвському Гілелі Шабат — це не просто частина єврейського календаря, це щось значно більше. Це вечір, коли теплі історії переплітаються з піютами, коли ми ламаємо бар’єри і відкриваємо серця. Кожен Шабат — інший. Ось, наприклад, той вечір, коли з нами була наша дорога Атара Діденко. Вона принесла щось дуже особливе. Наприклад — картки, які змусили кожного замислитись: "А що я зараз відчуваю? А як пройшов мій тиждень?" І хоча малюнки були однакові, сенси в них ми бачили геть різні. Це і є магія Гілелю — тут кожен унікальний. Історії, піюти, сміх і сльози — усе переплітається в один потік справжності. Ми співали, ми ділились, ми були разом. А потім — символічне святкування Йом а-Ацмаут, яке йде одразу після Йом а-Зікарон. У цьому є щось дуже глибоке: навіть після скорботи приходить надія. Варто тільки триматись один одного. На настурному Шабаті ми розбирали серйозну, складну тему — викуп заручників. Обговорили мідраші, мішну, думки Тосафот і приклади з сучасного Ізраїлю. Такі розмови непрості, але необхідні. Бо Тіккун Олам — виправлення світу — починається з розуміння й усвідомлення. А ще ми любимо святкувати традиції разом. На День Української Вишиванки вся кімната засяяла візерунками. Було багато борщу, ще більше пісень, а головне — відчуття дому. Бо вишиванка — це теж символ, і вона тут була не випадково. Як і кожен із нас. Гілель Київ — це місце, де ти відчуваєш себе ба-байт - вдома. І ми завжди чекаємо на тебе!

Активісти бакінськогоо Гілеля взяли участь у зустрічі з представниками єврейських громад Австралії — і це було дуже тепле та щире спілкування. Гості поділилися не лише цікавими фактами про свою країну, але й розповіли про життя єврейських громад в Австралії: про їхні традиції, діяльність, важливість культурного зв’язку та збереження ідентичності навіть на іншому кінці світу. У відповідь ми поділилися історіями про життя в Баку, місцеві традиції, улюблені місця та наші мрії на майбутнє. Такі зустрічі — це більше, ніж просто обмін досвідом. Це справжній діалог культур, можливість відчути єдність, глибше зрозуміти одне одного та знайти натхнення у розмаїтті. Нехай таких зустрічей буде якнайбільше