У києвському Гілелі Шабат — це не просто частина єврейського календаря, це щось значно більше. Це вечір, коли теплі історії переплітаються з піютами, коли ми ламаємо бар’єри і відкриваємо серця. Кожен Шабат — інший. Ось, наприклад, той вечір, коли з нами була наша дорога Атара Діденко. Вона принесла щось дуже особливе. Наприклад — картки, які змусили кожного замислитись: "А що я зараз відчуваю? А як пройшов мій тиждень?" І хоча малюнки були однакові, сенси в них ми бачили геть різні. Це і є магія Гілелю — тут кожен унікальний. Історії, піюти, сміх і сльози — усе переплітається в один потік справжності. Ми співали, ми ділились, ми були разом. А потім — символічне святкування Йом а-Ацмаут, яке йде одразу після Йом а-Зікарон. У цьому є щось дуже глибоке: навіть після скорботи приходить надія. Варто тільки триматись один одного. На настурному Шабаті ми розбирали серйозну, складну тему — викуп заручників. Обговорили мідраші, мішну, думки Тосафот і приклади з сучасного Ізраїлю. Такі розмови непрості, але необхідні. Бо Тіккун Олам — виправлення світу — починається з розуміння й усвідомлення. А ще ми любимо святкувати традиції разом. На День Української Вишиванки вся кімната засяяла візерунками. Було багато борщу, ще більше пісень, а головне — відчуття дому. Бо вишиванка — це теж символ, і вона тут була не випадково. Як і кожен із нас. Гілель Київ — це місце, де ти відчуваєш себе ба-байт - вдома. І ми завжди чекаємо на тебе!