Ту бе Ав – один из самых загадочных праздников Иудаизма. Считается, что традиции празднования этого дня утеряны. Наряду с Ханукой и Пуримом, Ту бе-Ав является раввинистическим праздником[2] и упоминается в книге Судей, 21 как древний праздник в Силоме. Сегодня в еврейских общинах зарождаются новые традиции. В современном Израиле отмечается некоторыми как день влюблённых и считается крайне благоприятным днём для свадьбы. А еще это день, когда принято носить белые одежды. Согласно Мишне в этот день «дочери Иерусалима» одалживали одна у другой белые одежды, чтобы «не смущать неимущих» надевали, а затем пели и водили хороводы в виноградниках с целью найти жениха.
Поэтому, отправляясь в гости на Шаббат к нашим друзьям из Мойше Хаус, студенты кишиневского Гилеля постарались соблюсти дресс-код. Мы вместе провели теплую, душевную церемонию, поговорили об этом необычном празднике и особым нестроением встретили Шаббат.

Цього літа усім нам бракує позитивних емоцій. Ось ми у дніпровському "Гілелі" і вирішили зробити дуже теплий, красивий та емоційний Шабат у новому місці.
Ми обрали дуже атмосферний та затишний заклад, де на нас чекали: вініл, живі квіти і стильний декор. Заздалегідь ми доповнили картину прапором гілелю, роздрукованими фото з івентів і гранющим фуршетом. Почали ми із кола згадок, де кожен ділився своїм найкращім спогадом пов’язаним із Гілелем.
Згодом, звісно ж зустріч Шабату, без котрої не обходиться наша жодна п’ятниця. Все було по-святковому гарно і зворушливо: свічки, вино та нарядні ми. Вечір вирував емоціями, інтерактивами та посмішками. Ніби то усього один вечір переніс нас у таке безтурботне життя, наче у дитинство.
Ми згадали що вже так багато пройшли разом, стільки шабатнього вина випито та пісень заспівано, але ми точно впевнені що далі-більше. Кожна наша зустріч-нагадування що ми є частинкою одного великого цілого. І це ціле є наша Гілелевська сім’я. Любимо!

Кожен Шабат унікальний по-своєму. Минулий для хлопців і дівчат із львівського та харківського "Гілеля" був особливим, бо вперше за останні місяці ми провели його разом із львівською єврейською громадою. Довгий час важко було зібрати представників "золотого" віку, також виїхало багато дітей. Але бажання провести общинний шабат було велике, і він відбувся.
Ніколи так не відчувається сімейна атмосфера свята, як у той момент, коли за столом збираються представники різних поколінь – діти, молодь, середнє покоління та найстарші. Недільна школа, «Гілель», танцювальний колектив із програм середнього віку «Хесед-Ар'є», волонтери Львівського Волонтерського Центру та літні представники Денного Центру. Святкову атмосферу створила творча програма з вокальними та танцювальними номерами, що передувала Шабату. Після неї всі із задоволенням розбирали текст про БЕШТа та легендарного Олексу Довбуша, про Шабат у карпатській Коломиї.
Після традиційної частини і трапези молодь, як завжди, перейшла до більш невимушеного неформального спілкування на свіжому повітрі. Ми зібралися у внутрішньому дворику, довго розмовляли та не хотіли розходитися.

Шабат — це чудова нагода зібрати наших гілелівців разом, щоб згадати класні моменти минулого тижня та поділитися своїми переживаннями. Незалежно від локації, чи то сквер, чи тераси в центрі, чи зала київського Гілеля, ми скрізь можемо відтворити атмосферу суботнього свята і провести звичну щотижневу церемонію. Етапи запалювання свічок, співу молитов, прочитання киддуш змінюють один одного, перегортаються разом зі сторінками сидуру, і ніколи не набридають.
У цьому й полягає особлива магія Шаббата, коли, незважаючи на обставини, існують спільні цінності, які, як маяки, залучають студентів щотижня до гілелевського кола. Теплого, сімейного, єврейського кола. Дякуємо кожному, хто знаходить час та можливість дійти чи доїхати до нас після важкого робочого тижня!

Цього тижня гілелевці Дніпра провели вихідні ну дуже жваво. А що було?
У п’ятницю ми зібралися у наших друзів Мойше Хаус, аби зустріти Шабат разом.
Вечір ми почали з настільних ігор. Продовжили випіканням справжнісіньких хал. Коли студенти почали придавати тісту особливу, таку знайому усім, форму, посипати вироби кунжутом-ми усі прониклися таїнством випікання. А коли домівка заповнилися ароматом хліба ми вже знали що у духовці нас чекає щось смачненьке. Так і вийшло, хали вийшли неймовірними!
Продовжили церемонією Шабату, на котрій нас чекали: вино, сіль та хали. Згодом ми заспівали і традиційні пісні, аби збадьоритися і розважитися.
Наступного дня, у суботу, ми усі разом зібралися на пікнік, з захоплюючою розважальною програмою та ласощами. Після квесту та смакування нас об’єднала магія. Магія Авдали. «Де ж там магія»-, запитаєте ви. А магія це кожен із нас, наші захоплені очі, широко розпростерті руки та чудовий спів в унісон.
Такі зустрічі на природі дають кожному із нас шанс відчути себе на своєму місці у колі найближчих людей, а це так важливо у такі важкі часи.

День незалежності США-свято, яке відзначається у багатьох куточках світу. Ось і Гілель Дніпро вирішили влаштувати Американський Шабат на честь минулого Дня незалежності.
Ми заздалегідь подумали про декорації та атмосферу. Все було у зірках, смугах та американських прапорах, а хлопці поласували бургерами та типовим печивом, яким пригощає кожна американська бабуся. Трохи розповівши про свято, ми провели Шабат у найкращих традиціях дніпровського Гілеля, заспівали улюблені пісні та зустріли суботу. Інтерактив включав чотири станції: пам'ятки США, американська вікторина, баскетбол і музика. І бонусним раундом було назвати якнайбільше штатів за 30 секунд. Хлопці настільки захопилися програмою, що не помітили, як пролетіла ціла година. Всі залишилися в захваті, адже за один шаббатний вечір ми зуміли поринути в атмосферу американської вечірки, дізнатися багато нового про штати та повеселитися у найкращих традиціях заходу.
Дякую нашим активістам за непідробний інтерес та море позитиву.

Як відомо, Шабат – головне свято в єврейській традії. Свято, коли вся родина збирається разом за шаббатним столом. Також дуже почесно і приємно приймати в Шабат гостей і приходити на Шабат в гості до друзів.
Цього разу львівський «Гілель» запросили на Шабат представники єврейської організації Juice. Це був не просто шабат у гарному місці, а Шабат – у будинку, який безпосередньо пов'язаний з історією єврейського Львова – у легендарному львівському першому «хмарочосі» у самому серці. старого міста, в будинку єврейського бізнесмена та мецената Йони Шпрехера. У старовинній квартирі із видом на центральну площу міста атмосфера особлива, урочиста. Тому на столах стояли не пластикові тарілки та одноразові склянки, а святковий посуд. Після традиційної частини Шаббата – запалення свічок, прочитання кидуша та благословення на хали – ми всі, як велика родина, сиділи за ошатним столом і слухали розповідь про єврейську історію цього місця до Другої Світової війни. Ми могли уявити, що саме в цій кімнаті єврейська родина збиралася на Шабат за таким же столом. Таким чином цей Шабат як би зв'язав часи та покоління, зробив нашу зустріч у ту п'ятницю особливо значущою.

"Shabbat hits the road" - це новий освітній проект у тбіліському Гілелі, який підтримав Голландський єврейський гуманітарний фонд Мета проекту, відвідати та вивчити ті місця, де раніше кипіло єврейське життя, а зараз живе мала кількість євреїв або взагалі відсутня єврейська населення та провести там Шаббати.
. Минулого тижня в рамках цього проекту ми провели перший тур - Подорож та Вивчення єврейського Імереті - мабуть, одного з найбагатших єврейським спадком регіонів Грузії. До 70-х минулого століття, тут кипіла єврейська, жила велика кількість єврейського населення, а зараз євреї залишилися фактично лише у столиці цього регіону – місті Кутаїсі. За два дні подорожі Ми відвідали 3 локації та подивилися 5 синагог, єврейські цвинтарі, Мікви, колишні єшиви, єврейські квартали та музеї. Хлопці були в захоплення від 200 річної дерев'яної синагоги у селі Кулаші - у знаменитому "Грузинському Єрусалимі" (єдине місце в Грузії, де до 70-х 20 століття сто відсотків населення було єврейським, а зараз євреї приїжджають лише раз на рік. А в селі Вані досі живе єдиний єврей, який доглядає синагогу та цвинтар. У місті Кутаїсі єврейська громада була набагато більшою, ніж у Тбілісі. Саме в Кутаїсі жив єврейський письменник Борис Гапонов, який переклав на іврит "Витязя в тигрової шкури”. У один із днів до проведення семінару підключився лікар історичних наук та спеціаліст з грузинських євреїв - Лаша Шакулашвілі з Ізраїлю. Лаша нам розповів специфіку єврейського населення цього регіону до алії 70-х років. Кожен єврейський квартал, синагога, зустріч із людьми, які пам'ятають єврейських сусідів, викликали у студентів бурю емоцій та вражень. Як ми вже писали, одна з цілей проекту – провести Шабат там, де жила єврейська громада. На превеликий жаль, усі синагоги Імереті сьогодні, але наша церемонія вийшла надзвичайно емоційною. Ми дуже сподіваємося, що найближчим часом зможемо відвідати інші регіони Грузії багаті на єврейську спадщину. Від імені всіх учасників хочемо висловити величезну подяку Голландському єврейському фонду за підтримку та можливість доторкнутися до свого коріння.

28 травня у Львові відбувся перший за цей воєнний період одноденний семінар. Його організували Гілель та Мойше Хаус для гілелівців із різних міст України, які знайшли притулок у Львові. Після довгих вагань і роздумів про доречність та необхідність такого семінару в цей лихоліття, ми дійшли висновку, що семінар потрібен, і варто спробувати. А потім ми довго думали над назвою для нього. «Відчуй себе добре! Feel OK!». Усім людям в Україні неймовірно складно почуватися добре, але ми можемо хоча б спробувати почуватися добре. Це було нашою головною метою – підтримати молодь єврейською мудрістю.
Програма мала 2 основні напрямки:
- Розповісти про Тіккун Олам з урахуванням досвіду волонтерської роботи учасників. Більшість хлопців регулярно займаються волонтерством у різних формах.
- познайомити учасників з кількома способами «перезавантаження» за допомогою професійних психологів та арт-терапії під час двох творчих майстер-класів на вибір
- провести мідраші на основі єврейських текстів, поговорити про те, як розвивати у собі радість, витримку та надію.
Семінар вийшов настільки душевним, надихаючим і корисним, що одразу виникло бажання подумати про проведення наступного, вже на кілька днів, звичайно, з дотриманням усіх вимог безпеки. Наш досвід показує, що такі зустрічі є важливими і дуже потрібними!

З перших днів війни тисячі мешканців українських міст, які виїхали із зони активних бойових дій, знайшли притулок у місті Льова. Багато серед них було і харків'ян. Але на відміну від більшості переселенців у гілелівців у Львові є нехай невеликий, але дуже затишний та гостинний будинок. У перші тижні війни багато хлопців знайшли тут тимчасовий притулок, а для тих, хто залишився у Львові надовго, він став місцем, де можна побачитися зі своїми друзями, отримати підтримку і, звичайно, зустріти Шабат. Для численних гілелівців із Харкова львівський Гілель став справжнім другим гілелівським будинком. Разом зі студентами зі Львова та інших міст України наші студенти провели вже багато програм, взяли участь у Шаббатоні та, звичайно ж, щоп'ятниці зустрічають Шаббат. Адже так важливо, щоб у хлопців зберігалася можливість залишатися частиною гілелівської спільноти та єврейської громади, незважаючи на те, що вони були змушені виїхати зі своїх будинків, а їхній рідний Гілель був зруйнований. Тож харків'яни вдячні своїм друзям зі Львова та з великою радістю приходять до гілелевського будинку у місті Льова.