Дуже давно не було такого атмосферного Шабату при свічках. В знак поваги до прохань влади економити електроенергію після обстрілів на початку тижня, київський Гілель доєднався до всеукраїнського флешмобу і мінімізував споживання електрики на пікові години вечора п‘ятниці.
Ми поділились своїми переживаннями та надіями, привітали захисників та захисниць з їх святом, і не забули про виконання щоденних завдань в рамках осіннього нон-стопу, ще й провели онлайн-Шабат для учасників, котрі не мають можливості завітати в Гілелі своїх міст. Онег пройшов під музику з вінілових платівок за спокійними розмовами.
Дякуємо всім, хто не побоявся завітати, і до зустрічі вже завтра, на нас чекає не менш цікавий суботній день!

12 жовтня гіллелівці Кишинева разом із учасниками проекту «Лікрат» відзначили традиційне єврейське свято Суккот у Сінній Синагозі. Суккот – свято кучок або свято врожаю є одним із основних іудейських свят, яке цього року відбувається з 9 по 16 жовтня. Сукка в перекладі з івриту означає курінь. У дні Суккота прийнято робити трапези не вдома, а в сукці, як данина пам'яті про блукання євреїв Синайською пустелею. Щоб курінь був кошерним, він обов'язково повинен знаходитися просто неба, будувати його бажано своїми руками. Сукка повинна мати мінімум три стіни та дах, покритий зірваними гілками або стеблами рослин. Спочатку зводять стіни, які можуть бути зроблені з будь-якого матеріалу, а потім покривають їх схахом – листям, очеретом, пальмовими гілками тощо. Не покривають сукку тим, що йде в їжу, наприклад, їстівним листям. На території сінної синагоги було зведено свою сукку для того, щоб повністю поринути в атмосферу свята. Будан був побудований з очеретів та листя.
Однією з найважливіших заповідей Суккота є піднесення лулава - зв'язки з чотирьох видів рослин. Кожне символізує певний тип людей: етрог - благочестиві євреї, які дотримуються всіх правил; фінік - євреї, які знають Тору, але не дотримуються всіх правил; мирт - євреї, які роблять добрі справи; верба - євреї, які не роблять ні того, ні іншого. Наші студенти урочисто піднесли лулав, промовивши Суккотову молитву. Святкування Суккота розпочалося перед заходом сонця. У синагозі пройшов маарів, а прийшовши в гілку, учасники сіли за святковий стіл. Цього вечора нікого не залишили байдужими пізнавальна бесіда з рабином про традиції свята, приємну музику та танці.

«Єврейська Атлантида» продовжує свій шлях дорогами Європи. Цього разу наші студенти завітали до Берліну - міста контрастів, міста свободи та міста яке пам’ятає - пам’ятає свою історію, яке сповнена блискучих і трагічних сторінок. Серед сучасних, новітніх будівель, ви можете побачити будинки, на яких залишились сліди від куль та обстрілів, бо дуже велика частина міста була майже повністю зруйнована та десятиріччями відбудовувалась.
Учасники проекту побували на «Острові музеїв», звідти пішли до Хакських дворів – району, історія якого тісно пов’язана з історією євреїв Берліна, потім до Меморіалу пам’яті жертв Холокосту та закінчили нашу подорож завітавши до Нової синагоги. Увесь Берлін неможливо подивитися за один день, але ми змогли доторкнутися до його історії.
Ми вдячні нашим партнерам з Dutch Jewish Humanitarian Fund за те, що наші студенти не тільки подорожують та знайомляться з єврейською історією міст Європи, але й мають можливість побачитись один з одним в ці дуже непрості часи.
Слідкуйте за нашими новинами, ми обов’язково попередимо вас перед наступною подорожжю. Можливо саме ти будеш наступним учасником «Єврейської Атлантиди».

Вихідний з Гілелем — перезапуск вже існуючого проекту, який реалізується в партнерстві з JDC. Під час проекту учасників буде чекати серія цікавих зустрічей та балачки на єврейські теми поза стінами Гілелю. Перша з таких зустрічей пройшла вже цієї неділі в кафе Pita Kyiv на Подолі. Гарна осіння погода, смачні блюда єврейської кухні та розповіді Юри про Суккот — пазл ідеального вихідного склався! Не проґавте наступну зустріч, котра відбудеться ближче до кінця місяця — будемо досліджувати єврейські місця Києва разом.

Гостинність тбіліського «Гілеля» не потребує рекомендацій. Ми любимо приймати гостей у будь-який час, але зустрічати їх у особливі дні єврейського року особливо важливо та приємно.
Цього разу нашими гостями стали студенти та активісти з єврейської громади Лондона, які приїхали у рамках програми “Gender equity resolve”. А зустрілися ми їх в «Гілелі» на Шаббат, щоб провести нашу улюблену церемонію та поговорити про Йом-Кіпур та молитву Кол Нідрей.
Нам було дуже цікаво познайомити наших гостей із «Гілелем» та нашими традиціями проведення.

Новий регіональний проект Israel is Real стартував!
І стартував він із креативного завдання. Учасникам за допомогою акрилових фарб та полотна потрібно було відобразити свої емоції та асоціації, пов'язані з Єрусалимом. Не секрет, що це місто викликає бурю емоцій у кожного, хто там побував хоча б одного разу. Тому на полотні полилася бурхливий потік емоцій і настроїв, що ні чим не стримувався. Після виконання завдання учасники вирушили на онлайн-екскурсію невідомим Єрусалимом. Родзинка полягала в тому, що студенти самі обирали локацію та маршрут за допомогою голосування. За захоплюючу ж історію дякуємо гіду Атарі Діденко.
У першій зустрічі взяли участь понад 30 осіб із 7 міст. Попереду нові цікаві завдання!

Hillel CASE – це не лише про освітню діяльність. Коли ми говоримо про взаємовиручку та добрі серця, коли робимо нездійсненне, коли затишно навіть помовчати разом — це про нашу велику дружну сім'ю, яка здебільшого складається зі студентів та волонтерів. Без них ми не змогли б зробити те, що маємо сьогодні — і ми пишаємося кожним із вас!
Десятки волонтерів, тисячі дзвінків, соціальні програми та ініціативи, спрямовані на розвиток волонтерського руху, єврейського молодіжного ком'юніті та підтримку населення за умов війни. Все це – у рамках проектів Heritage та Global, які ми успішно реалізовуємо.
Цього могло б не бути без зовнішньої підтримки. Ми пишаємося та раді співпраці з Shalom Corps, яка надає нам можливість продовжувати основну освітню діяльність та відкривати нові напрямки. Адже єврейська спадщина та її збереження — це наш генетичний код, історія, яку сьогодні як ніколи треба пам'ятати, розуміти та зберігати.

Нинішнього року війна зламала наші плани, зруйнувала життєві маршрути, але, незважаючи на це, студенти з харківського та львівського Гілелей все ж таки змогли проїхати дорогами Львівщини нехай зовсім невелику, але дуже важливу частину маршруту «Єврейської Атлантиди».
Виїхавши рано-вранці, дівчата та хлопці вирушили до містечка Буськ, де на старовинному єврейському цвинтарі, на думку деяких дослідників, знаходиться найстаріша мацева на території України, яка датується 1520 роком. Ще у Буську можна побачити дуже цікаву будівлю колишньої синагоги. Сьогодні більша його частина – це відреставрований молитовний будинок християнської громади, а задня частина – житловий будинок, у якому на перший погляд ніхто не живе. Саме з Буська у 1759 році вирушав на знаменитий диспут до Львова Яків Франк – засновник знаменитої секти франкістів, де він жив на той час. А на ринковому майдані збереглися будинки, які дуже нагадують єврейську забудову.
Містечко Олесько відоме своїм середньовічним замком, де сьогодні знаходиться великий історичний музей з безліччю цікавих експонатів, а зі схилів пагорбів, на яких височіє замок, відкривається чудовий краєвид на околиці. Євреї жили в Олесько, починаючи з 16 століття. Сьогодні про громаду нагадує будівлю великої синагоги, яка, на жаль, перебуває в аварійному стані та невеликий цвинтар із кількома мацевами та огелем Ханоха Геніха Майєра.
Третє місто нашого маршруту - місто Підогрці, яке входить до знаменитої львівської золотої підкови, на відміну від Буська та Олеська штетлом ніколи не було, принаймні жодних свідчень цього не знайдено. Але його знаменитий замок по праву вважається перлиною замкової архітектури України та «Атлантида» щороку заїжджає сюди, щоб помилуватися його архітектурою та найкрасивішим ландшафтом. Збудований у 17 столітті замок є одним із найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. На жаль, на сьогоднішній день втрачено розкішні інтер'єри палацу, картини та меблі. Більше не існує і прекрасних терасних парків, але, включивши трохи уяву, неважко уявити, як протікало життя в ті часи, коли в цих місцях з'явилися, досягли свого розквіту і пішли у вічність численні єврейські містечка з їхньою неповторною традицією та культурою.
Харківський Гілель дякує The Dutch Jewish Humanitarian Fund за підтримку проекту

«Європейська Атлантида» не могла не приїхати до Праги – прекрасного міста з найбагатшою єврейською історією, тим більше, що Чехія дала сьогодні притулок численним українцям, серед яких є студенти харківського та інших Гілелей, які створили в Чехії невелику гілелівську громаду. А вдень, коли Олена Халіна, Даша Шарун, Крістіна Ковальова, Катя Харута та Саша Захарова вирушили до вивчення найбагатшої єврейської історії міста став - День єврейських пам'яток Праги. Не забули дівчатка і про зйомку відео, адже цього разу у компанії «атлантидців» був справжній майстер.
Стартувала подорож з оглядової екскурсії Єврейським кварталом - одним з найбільших центрів єврейської культури Європи. Квартал розташований поруч зі Староміською площею і є невеликим за розмірами районом міста з вузькими вуличками та дорогими магазинами. Тут зосереджено пам'ятні об'єкти єврейської громади, яка веде свою історію з X-го століття: єврейський музей, синагоги, цвинтар та інші пам'ятники. Старонова синагога - одна з найкрасивіших готичних будівель Праги і ,крім того, найстаріша синагога Європи, що діє, була побудована в XIII столітті. Саме вона, за переказами, стала місцем появи та останнім притулком легендарного Голема.
Майзелова синагога була побудована наприкінці XVI століття в стилі Ренесанс старостою єврейського кварталу М. Майзелом, а в 1905 перебудована в неоготичному стилі. Сьогодні ця будівля – меморіал, присвячений пам'яті євреїв із Чехії та Моравії, які загинули у концентраційних таборах.
Пінкасова синагога з'явилася на місці дома молельного будинку сім'ї Горжовських-Горовиць, що жили в другій половині XV століття. Сьогодні ця будівля, яка здається, зовсім не підвладна часу є меморіалом, на стінах якого увічнено імена всіх 77 297 євреїв Чехії та Моравії, які загинули в роки Голокосту, а на другому поверсі розміщується виставка малюнків дітей із концтабору Терезині.
Іспанська синагога – одна з найкрасивіших синагог Праги. Вона була побудована на місці найстарішого молитовного будинку сефардських євреїв «Альт шул» у 1867 році. У створенні цього архітектурного шедевра в мавританському стилі взяли участь найвідоміші архітектори на той час, а дизайн інтер'єрів нагадує іспанську Альгамбру в Гренаді.
Вишенькою ж на торт для наших мандрівників стала перлина єврейської Праги, що нещодавно відкрилася після реставрації, - Єрусалимська (Ювілейна) синагога. Під час відвідування цієї величної будови, створеної у псевдо-мавританському стилі в далекому вже 1906 році, справді захоплює дух. Її фасад, прикрашений хитромудрими орнаментами, численними зірками, масивними мармуровими колонами і величезним вітражним вікном, виглядає східною дивиною в серці європейського міста. А ще більш химерне оздоблення зали, що здатне вмістити майже тисячу людей, змушує серце битися частіше.
Старий єврейський цвинтар – пам'ятник єврейської спадщини світового значення – був відкритий у першій половині XV століття, куди після ліквідації, було перенесено надгробки з ще старішого цвинтаря у Новому місті. Найстаріша з 12 000 надгробків, що збереглися, стоїть над місцем поховання Авігдора Кара (помер у 1439 р.), пізнє – Мойсея Бека (помер у 1789 р.). Усього ж цвинтар налічує за деякими оцінками близько 200 000 поховань.
Воістину світ єврейської Праги – невичерпний. Таку кількість єврейських пам'яток всесвітнього значення на такій маленькій ділянці землі можна знайти, мабуть, лише в Єрусалимі. Так, і треба сказати, що в Празі не лише чудові єврейські пам'ятники, а й хумус готують чудовий! До нових зустрічей на маршрутах "Європейської Атлантиди".
харківський гілель висловлює подяку The Вгест Jewish Humanitarian Fund за підтримку проекту.

Дівчата і хлопці з дніпровського Гілеля дуже люблять проводити час на свіжому повітрі, а наші традиційні пікніки – одна з найулюбленіших програм. Зустріти передостанній тиждень літа ми вирішили в парково-спортивному центрі вже полюбився великою, дружною компанією. Після всієї улюбленої церемонії Авдали та побажань один одному доброго тижня, на хлопців чекали спортивні ігри, мафія, веселі настілки та частування, приготовані на мангалі. Цвяхом програми стала гра «Джуманджі». Команди змагалися в спритності, силі й кмітливості, і навіть злива, що раптово налетіла, нам не завадила. Так ми зустріли новий тиждень у дружному колі та гарному настрої.