Цього тижня гілелевці Дніпра провели вихідні ну дуже жваво. А що було?
У п’ятницю ми зібралися у наших друзів Мойше Хаус, аби зустріти Шабат разом.
Вечір ми почали з настільних ігор. Продовжили випіканням справжнісіньких хал. Коли студенти почали придавати тісту особливу, таку знайому усім, форму, посипати вироби кунжутом-ми усі прониклися таїнством випікання. А коли домівка заповнилися ароматом хліба ми вже знали що у духовці нас чекає щось смачненьке. Так і вийшло, хали вийшли неймовірними!
Продовжили церемонією Шабату, на котрій нас чекали: вино, сіль та хали. Згодом ми заспівали і традиційні пісні, аби збадьоритися і розважитися.
Наступного дня, у суботу, ми усі разом зібралися на пікнік, з захоплюючою розважальною програмою та ласощами. Після квесту та смакування нас об’єднала магія. Магія Авдали. «Де ж там магія»-, запитаєте ви. А магія це кожен із нас, наші захоплені очі, широко розпростерті руки та чудовий спів в унісон.
Такі зустрічі на природі дають кожному із нас шанс відчути себе на своєму місці у колі найближчих людей, а це так важливо у такі важкі часи.

У рамках програми «Покоління та спадщина» студенти «Гілеля» вирушили до міста Горі, щоб познайомитися з єврейською спадщиною цього дивовижного міста.
Горі — місто, розташоване за 90 кілометрів від Тбілісі, в якому, після столиці, ви знайдете найбагатшу єврейську спадщину.
До грузино-російської війни 2008 року єврейське життя в Горі вирувало. Тут пекли мацу, у синагозі читали молитви Шахаріт, Мінху та Маарів, працював Хесед, існували й дитячі програми. Єврейська громада Горі мала свій молодіжний табір, до якого приєднувалася молодь з усієї єврейської громади Грузії.
Взагалі громада міста Горі була однією з найстаріших і особливо поповнилася після того, як росіяни окупували місто Цхінвалі і єврейське населення сховалося тут від війни. Нашу групу зустрів представник єврейської громади Симон Мошіашвілі. Саме він відкрив нам синагогу та розповів нам багато цікавих та сумних історій. Сьогодні, на жаль, у Горі майже не збирається Міньян (максимум на місяць 2-3 рази), не працює маце-пекарня, де ще 20 років тому представники громади пекли власну мацу. Він зазначив, що на сьогоднішній день, єврейська громада складається в основному з людей похилого віку, діти та онуки яких здебільшого живуть або в Тбілісі, або в Ізраїлі.
Студенти поверталися з Горі сповнені позитивних емоцій. Після екскурсії ми провели пікнік та душевний вечір на природі, де поділились своїми враженнями.

Єврейський рік сповнений важливих подій. Це і свята, коли ми славимо Вс-вишнього і разом радіємо, і дні жалоби та скорботи. Так під час чергової освітньої зустрічі у бакинському Гілелі ми говорили про три жалобні тижні, які відраховують від 17 тамуза до 9 ава. Розповівши чому і як давно ці дні для нас є жалобними, учасники обговорили закони та звичаї цих днів, докладніше дізнались і про інші дні, коли євреї дотримуються посту. На завершення, щоб закріпити здобуті знання, ведучі програми провели захоплюючу вікторину на тему: "Свята та пости єврейського народу", переможці якої отримали невеликі пам'ятні призи!

День незалежності США-свято, яке відзначається у багатьох куточках світу. Ось і Гілель Дніпро вирішили влаштувати Американський Шабат на честь минулого Дня незалежності.
Ми заздалегідь подумали про декорації та атмосферу. Все було у зірках, смугах та американських прапорах, а хлопці поласували бургерами та типовим печивом, яким пригощає кожна американська бабуся. Трохи розповівши про свято, ми провели Шабат у найкращих традиціях дніпровського Гілеля, заспівали улюблені пісні та зустріли суботу. Інтерактив включав чотири станції: пам'ятки США, американська вікторина, баскетбол і музика. І бонусним раундом було назвати якнайбільше штатів за 30 секунд. Хлопці настільки захопилися програмою, що не помітили, як пролетіла ціла година. Всі залишилися в захваті, адже за один шаббатний вечір ми зуміли поринути в атмосферу американської вечірки, дізнатися багато нового про штати та повеселитися у найкращих традиціях заходу.
Дякую нашим активістам за непідробний інтерес та море позитиву.

Як давно це було, здається у минулому житті. Адже не минуло ще й року з того моменту, як завершилася «Єврейська Атлантида 2021» – етнографічна експедиція, яку проводить харківський Гілель за незмінної підтримки The Dutch Jewish Humanitarian Fund – захоплююча подорож, що відкриває його учасникам зниклий світ єврейського місця. Під час минулорічної подорожі, його учасники вирішили записати пісню. Зняти відеокліп. Ідея належала, звичайно ж, найкреативнішій людині Hillel CASE – Юлі Савіній. Вона ж і написала текст, а музику взяли із відомої пісні українського гурту «Антитіла» – «Лови Момент». Марго Старікова зняла відео матеріали, а Олена Халіна записала та опрацювала голоси наших мандрівників. І ось кліп був майже готовий! Але прийшло 24 лютого! Робота над проектом зупинилася на невизначений термін. І лише у червні з'явилися душевні сили, щоб завершити роботу. Кліп був представлений на знаковій події історії Hillel CASE – Show Reels, що відбувся в червні в Ізраїлі. Музика та відео відкривають глядачам красу природи України, артефакти її єврейської історії, а, головне, щасливі обличчя наших талановитих хлопців, закоханих у свою країну. Мине час і після Перемоги вже нова група гілелівців вирушить відкривати для себе історію єврейського народу та нашої прекрасної України

Для багатьох з нас одним із найулюбленіших і найцікавіших церемоній є Авдала, яка символічно відокремлює шабат від будніх днів. Саме для цього обряду минулої суботи студенти бакинського Гілеля вирішили зібратися на природі. Серед присутніх було кілька нових студентів, які ще ніколи не брали участь у церемонії Авдали, тому для початку ми трохи розповіли про атрибути та етапи проведення церемонії. Після вже провели авдалу з традиційними піснями та побажаннями один одному гарного тижня! А час, що залишився після Авдали, ми провели, граючи в активні і настільні ігри. Всім гарного тижня!

Як відомо, Шабат – головне свято в єврейській традії. Свято, коли вся родина збирається разом за шаббатним столом. Також дуже почесно і приємно приймати в Шабат гостей і приходити на Шабат в гості до друзів.
Цього разу львівський «Гілель» запросили на Шабат представники єврейської організації Juice. Це був не просто шабат у гарному місці, а Шабат – у будинку, який безпосередньо пов'язаний з історією єврейського Львова – у легендарному львівському першому «хмарочосі» у самому серці. старого міста, в будинку єврейського бізнесмена та мецената Йони Шпрехера. У старовинній квартирі із видом на центральну площу міста атмосфера особлива, урочиста. Тому на столах стояли не пластикові тарілки та одноразові склянки, а святковий посуд. Після традиційної частини Шаббата – запалення свічок, прочитання кидуша та благословення на хали – ми всі, як велика родина, сиділи за ошатним столом і слухали розповідь про єврейську історію цього місця до Другої Світової війни. Ми могли уявити, що саме в цій кімнаті єврейська родина збиралася на Шабат за таким же столом. Таким чином цей Шабат як би зв'язав часи та покоління, зробив нашу зустріч у ту п'ятницю особливо значущою.

Для нас, гілелівців із Дніпра, будь-який день, коли ми можемо зібратися всі разом – свято. Адже такі зустрічі – це і милі жарти, і цікаві розмови, і тепло від того, що ми є одне в одного. Першої червневої суботи ми зібралися не просто так. А щоб відзначити найважливіше свято єврейського народу – Шавуот – свято обдарування Тори.
У Шавуоті прийнято їсти молочне, бути в оточенні зелені і, звичайно, шанувати всі традиції свята. Тому Гілель зібрав студентів у парку на пікнік, щоб поїсти морозиво, пограти в активні, і не дуже, ігри на природі та «завоювати свою землю Ізраїлю». Ми вирішували кросворди, включали фізичну силу та кмітливість для подолання всіх етапів квесту, присвяченого святу. Діти, які вперше почули слово Шавуот, опинилися в захваті від різноманіття єврейських традицій. А завершилася зустріч коханої всіма гілелівцями церемонією Авдали. І ми, заряджені бадьорістю, позитивом та енергією увірвалися наступного тижня!

"Shabbat hits the road" - це новий освітній проект у тбіліському Гілелі, який підтримав Голландський єврейський гуманітарний фонд Мета проекту, відвідати та вивчити ті місця, де раніше кипіло єврейське життя, а зараз живе мала кількість євреїв або взагалі відсутня єврейська населення та провести там Шаббати.
. Минулого тижня в рамках цього проекту ми провели перший тур - Подорож та Вивчення єврейського Імереті - мабуть, одного з найбагатших єврейським спадком регіонів Грузії. До 70-х минулого століття, тут кипіла єврейська, жила велика кількість єврейського населення, а зараз євреї залишилися фактично лише у столиці цього регіону – місті Кутаїсі. За два дні подорожі Ми відвідали 3 локації та подивилися 5 синагог, єврейські цвинтарі, Мікви, колишні єшиви, єврейські квартали та музеї. Хлопці були в захоплення від 200 річної дерев'яної синагоги у селі Кулаші - у знаменитому "Грузинському Єрусалимі" (єдине місце в Грузії, де до 70-х 20 століття сто відсотків населення було єврейським, а зараз євреї приїжджають лише раз на рік. А в селі Вані досі живе єдиний єврей, який доглядає синагогу та цвинтар. У місті Кутаїсі єврейська громада була набагато більшою, ніж у Тбілісі. Саме в Кутаїсі жив єврейський письменник Борис Гапонов, який переклав на іврит "Витязя в тигрової шкури”. У один із днів до проведення семінару підключився лікар історичних наук та спеціаліст з грузинських євреїв - Лаша Шакулашвілі з Ізраїлю. Лаша нам розповів специфіку єврейського населення цього регіону до алії 70-х років. Кожен єврейський квартал, синагога, зустріч із людьми, які пам'ятають єврейських сусідів, викликали у студентів бурю емоцій та вражень. Як ми вже писали, одна з цілей проекту – провести Шабат там, де жила єврейська громада. На превеликий жаль, усі синагоги Імереті сьогодні, але наша церемонія вийшла надзвичайно емоційною. Ми дуже сподіваємося, що найближчим часом зможемо відвідати інші регіони Грузії багаті на єврейську спадщину. Від імені всіх учасників хочемо висловити величезну подяку Голландському єврейському фонду за підтримку та можливість доторкнутися до свого коріння.

З перших днів війни тисячі мешканців українських міст, які виїхали із зони активних бойових дій, знайшли притулок у місті Льова. Багато серед них було і харків'ян. Але на відміну від більшості переселенців у гілелівців у Львові є нехай невеликий, але дуже затишний та гостинний будинок. У перші тижні війни багато хлопців знайшли тут тимчасовий притулок, а для тих, хто залишився у Львові надовго, він став місцем, де можна побачитися зі своїми друзями, отримати підтримку і, звичайно, зустріти Шабат. Для численних гілелівців із Харкова львівський Гілель став справжнім другим гілелівським будинком. Разом зі студентами зі Львова та інших міст України наші студенти провели вже багато програм, взяли участь у Шаббатоні та, звичайно ж, щоп'ятниці зустрічають Шаббат. Адже так важливо, щоб у хлопців зберігалася можливість залишатися частиною гілелівської спільноти та єврейської громади, незважаючи на те, що вони були змушені виїхати зі своїх будинків, а їхній рідний Гілель був зруйнований. Тож харків'яни вдячні своїм друзям зі Львова та з великою радістю приходять до гілелевського будинку у місті Льова.