Дощу не було, повітря очистилось, здається вийшло з усіма домовитись! Це був неймовірний Shabbat on Air спільно з організацією «Маром», адже ми наче перезапустились. Прийшли сонні, тривожні і трохи завмерші, а додому пішли з відчуттям справжнього полегшення. І взагалі, нарешті прийшли на нашу улюблену Пейзажну Алею, яка бачила не один Шабат! Хоча, здається, з кожним разом виходить краще і краще. Під захід сонця проспівали Шабатні піюти (а ви знаєте, що на природі гітара звучить по-особливому), зробили всі благословіння і залишились на пікнік. По-особливому було помічати все навколо, як вирує життя і як ми гармонійно вливаємось. Хтось з наших учасників грав у фрісбі, хтось знайомився з чиїмось песиками, а потім спільно співали під гітару улюблені пісні (нам навіть підспівували інші компанії). А ще помічали як на свіжому повітрі все здається смачнішим, ніж в приміщенні? Ми закупили фруктів, снеків, хумусу і воно все так смакувало у тому парку, наче це були якісь незвичайні продукти. Все-таки атмосфера вирішує! Такими Шабатами на свіжому повітрі намагаємось насолоджуватись як можна частіше доки у нас літо. Адже навіть зараз, ми тільки кліпнули, а у нас вже липень. Бажаємо всім побільше спокійних днів і триматись разом, це ми гарно вміємо. Шабат Шалом!

Цього Шабату в Харкові сталося дещо особливе — до нас завітала сама Одеса! Ну майже. Бо на наш харківський Шабат приїхали гості з одеського Гілелю, і привезли із собою те, що не передається ні через Zoom, ні Новою поштою — справжній одеський вайб. А тих, хто не зміг приїхати — ми роздрукували! Так, буквально. Портрети наших друзів були з нами, і їхня присутність відчувалась майже фізично. Ми куштували легендарний форшмак, говорили з одеським акцентом, уявляли чайок, море й Привоз, вечеряли по-єврейськи й сміялися так, що аж тремтів посуд. Все як треба. Після Шабату Аня провела для нас міні-екскурсію одеським сленгом — виявилось, що багато слів родом з їдишу, і тепер ми знаємо, що "шлимазл", "цимес" і "шикса" — це не просто жарти з інтернету, а частина нашої культурної спадщини. Це була тепла, жива зустріч, у якій Харків на один вечір став трошки Одесою. І якщо ти думаєш, що "одеський вайб" — це про море, то ні. Це про людей, тепло, іронію, смачну їжу й щирі єврейські серця. Дякуємо всім, хто був із нами. До нових зустрічей — може, вже в Одесі?

Деякі люди відчувають дощ, інші — просто намокають. Ми відкрили сезон Шабатів просто неба — з травою під ногами, сміхом у повітрі та відчуттям справжньої присутності. Цього вечора ми створили атмосферу теплого пікніка з друзями: ігри у колі, мозкокрутний твістер, свіжа зелень навколо та золотисте сонце на заході. Навіть легкий дощ не зіпсував настрій — він став частиною магії. Разом ми зустріли шабат під шатром дерев, відчули зв’язок із природою і згадали: час з близькими — це найцінніше. Тут і зараз. Просто неба. Із серцем.

Весна в харківському Гілелі справді яскрава: ми не тільки відзначаємо важливі свята, а й заглиблюваємось у зміст традицій, історію та культуру єврейського народу. В ці дні ми зібралися на ізраїльський шабат, присвячений річниці Незалежності Ізраїлю. На учасників чекали захоплюючий квіз, найпопулярніша ізраїльська їжа і, звісно, тепла шабатня атмосфера. Ми дізнавались нове і відчували справжню єдність. Під час освітньої зустрічи «Піца з традицією», присвяченої Йом Ацмаут, учасники занурились у багатовікову історію єврейського народу, простежили шлях від землі Ханаану до сучасного Ізраїлю. Поговорили про сіонізм, причини його виникнення та значення і краще зрозуміли, що ж таке Незалежність. Не обійшлось і без наших улюблених шабатніх зустрічей із грою Brain Labs — несподіваною, динамічною, веселою. Ми завжди раді збиратись великою компанією, де є місце для сміху, відкриттів і дружби. Лаг ба Омер став ще однією важливою темою весни. Учасники досліджували сенси свята через формат умовного музею, ставили запитання, ділилися думками та шукали нові форми святкування. Студенти запропонували свої проєкти — і це було дуже надихаюче! Ми вдячні кожному, хто був з нами. Разом ми не просто святкуємо, а творимо спільноту — теплу, розумну, живу.

Весна у Гілелі — це коли свята набувають нових барв, і кожен шабат перетворюється на пригоду.
Почали з глибокого й важливого — Шабат на честь Йом га-Ацмаут, Дня Незалежності Ізраїлю. Ми не просто згадували історичні події — ми їх проживали. Імітували шлях до проголошення Декларації Незалежності, шукали мікрофон, шифрували запрошення та дописували текст в останні хвилини. Атмосфера, декор, тематичні смаколики — усе сприяло святковому настрою. А ще дізналися, що саму Декларацію 1948 року справді дописували за п’ять хвилин до початку церемонії — надихаюче, правда?
Потім було гаряче — на МаКаБіАді до Лаг ба-Омер. Веслування на пуфах, стрільба з лука, музичні стільці, кидання м’ячів і навіть пінг-понг по-особливому. Все це — під акомпанемент сміху, командного духу та шаленої підтримки. Запалили цей шабат не тільки символічно, а й буквально!
У мозкокрутному квізі Brain Labs ми завершили ігровий сезон. Цього разу хала, вино й інтелектуальні баталії стали точками єднання. Атмосфера була по-справжньому весняною — легкою, жартівливою й щирою. Ідеальне завершення циклу шабатів — із подякою Гілелю в рамках Hillel Global Giving Week.
А ще були вечори настільних ігор, щирих розмов та дружніх посиденьок. Ми сміялися, змагалися, знайомилися і прощалися з шабатом під час Авдали — красивої, символічної церемонії, що дарує натхнення на цілий тиждень.
І, звісно ж, не забули про смачну їжу! У Moishe House ми відкрили рецепт ідеальної лафи та насолоджувалися авторською sweet challah. Тематична мафія, харчові квести та затишна атмосфера створили вечір, який хочеться повторити знову.
Усе це — про спільність, теплоту й веселощі. Про те, як можна пізнавати традиції, граючись. І про те, що справжнє свято — це бути разом.
До зустрічі на наступному шабаті — буде ще яскравіше!

У києвському Гілелі Шабат — це не просто частина єврейського календаря, це щось значно більше. Це вечір, коли теплі історії переплітаються з піютами, коли ми ламаємо бар’єри і відкриваємо серця. Кожен Шабат — інший. Ось, наприклад, той вечір, коли з нами була наша дорога Атара Діденко. Вона принесла щось дуже особливе. Наприклад — картки, які змусили кожного замислитись: "А що я зараз відчуваю? А як пройшов мій тиждень?" І хоча малюнки були однакові, сенси в них ми бачили геть різні. Це і є магія Гілелю — тут кожен унікальний. Історії, піюти, сміх і сльози — усе переплітається в один потік справжності. Ми співали, ми ділились, ми були разом. А потім — символічне святкування Йом а-Ацмаут, яке йде одразу після Йом а-Зікарон. У цьому є щось дуже глибоке: навіть після скорботи приходить надія. Варто тільки триматись один одного. На настурному Шабаті ми розбирали серйозну, складну тему — викуп заручників. Обговорили мідраші, мішну, думки Тосафот і приклади з сучасного Ізраїлю. Такі розмови непрості, але необхідні. Бо Тіккун Олам — виправлення світу — починається з розуміння й усвідомлення. А ще ми любимо святкувати традиції разом. На День Української Вишиванки вся кімната засяяла візерунками. Було багато борщу, ще більше пісень, а головне — відчуття дому. Бо вишиванка — це теж символ, і вона тут була не випадково. Як і кожен із нас. Гілель Київ — це місце, де ти відчуваєш себе ба-байт - вдома. І ми завжди чекаємо на тебе!

Цього тижня молодь «Гілеля» взяла участь у особливому Шабаті, наші студенти приєдналися до гостей зі США. Це була по-справжньому тепла й душевна зустріч, наповнена спілкуванням, сміхом та надихаючими історіями. Нашим учасникам було надзвичайно цікаво познайомитися з гостями, поділитися розповідями про життя в Баку, про нашу культуру та традиції. У відповідь вони почули захопливі історії про життя й діяльність членів делегації в США — про проєкти, якими вони захоплені, про свій єврейський шлях і про те, як це — бути частиною великої єврейської громади за океаном. Вечір пройшов в атмосфері відкритості, радості та справжньої єврейської єдності. Такі зустрічі наповнюють сенсом, надихають і нагадують про те, наскільки ми всі близькі, незважаючи на відстані.

Зараз, в гарну погоду і по-справжньому теплі весняні дні — саме час вийти з дому, взяти пакунок, зібраний власноруч, і відправитись на пошук пригод, щоб доставити свято тим, хто справді його потребує ? В цю п'ятницю гілелевці Дніпра з задоволенням відправились на першу весняну розвозку в рамках проєкту "Shabbat to go", щоб на своїх двох донести шабатні набори клієнтам "Хесед Менахем". Цей проєкт дає можливість не лише допомогти, а й стати частиною великої спільноти людей, які об'єднані однією метою — дарувати тепло і турботу тим, хто цього потребує. Кожна розвозка — це не лише можливість передати важливі речі, а й зробити день когось яскравішим і теплішим. Ми раді бачити як постійних, так і нових волонтерів! Якщо хочеш спробувати — слідкуй за анонсами: суботня розвозка здійснюється кожну останню п'ятницю місяця. Твій шанс вийти з дому, дослідити невідомі місця на мапі міста та подарувати посмішку незнайомцю чи незнайомці!

Цього року Шабат припав на другий день Пуріму, тож львівскі гілелевці вирішили відзначити його по-особливому – у святковій атмосфері та в елегантній локації. Ми зібрали всіх друзів, щоб провести справжній святковий Шабат. Після традиційного Кабалат Шабату та співу пісень ми занурилися в історію Пуріму, яку для нас розповів наш освітник Дейвід. Меґілат Естер ожила в його переказі, і ця розповідь стала особливо цікавою для тих, хто почув її вперше. Ми не лише згадали події Пуріму, а й обговорили їх значення, роль Естер, питання лідерства та змін особистості під впливом обставин. А після цього, за традицією, ми заспівали піюти та остаточно поринули в атмосферу Пурімського вайбу – легкого, святкового та сповненого радості.

Навіть формати в Інстаграм змінюються, а зустрічі на Шабат у Гілелі - ні! Тут завжди можна знайти крутих та сміливих людей, почути про найдивовижніші події, дізнатись більше про традиції та історію, і загалом, провести час із задоволенням. Сьогодні теж було так: і традиційна церемонія Кабалат Шабат (у нас навіть були домашні хали від Саші), і класна гра «бункер» на завершення вечора. «Легенда» була такою, що після вигнання, Адам та Хава опинились в нашому 21-му столітті і потрібно із багатьох речей залишити лише 3. А ввідні були такі: одяг, аптечка, знання англійської мови, велосипед, Тора, Талмуд, 1000 грн, їжа та секретна картка. В кінці звичайно ми відкрили нашого «кота в мішку» і це виявилась можливість обрати місто, в якому можуть опинитись Адам та Хава. Родзинка гри в тому, що учасники одночасно мають працювати в команді, бо всі вони за одне, але ще й відстоювати кожен сам себе. Шляхом аргументів та контраргументів, довгих дискусій та голосувань, наші персонажі опинились у місті Цфат із Торою та знанням англійської мови. Як вам такий стартовий пакет, сучасно? Цікаво, що учасники відразу обрали принцип не «виживання», а «довгострокової перспективи» і виявилось, що навіть така проста гра змусила замислитись про події у власному житті. Цього ми також не очікували, але в Гілелі завжди відбуваються важливі процеси і часто ще й самі по собі. Всім говоримо Шабат Шалом, бажаємо відпочити та набратись сил, а також пробувати нові формати та грати в нові ігри, адже кожна з них - це можливість неочікувано отримати цінний досвід.