6 мільйонів… Їм присвячено безліч віршів, пісень, фільмів та книг. 6 мільйонів душ, яких було несправедливо знищено.
Відповідно до теорії професора та почесного президента Гілеля Авраама Інфельда, однією з 5 ніжок столу, на яких тримається самоідентифікація єврейського народу, є пам'ять, особиста та колективна. Такі трагедії вже вшиті у нашу колективну пам'ять, і наше завдання на сьогоднішній день – не забувати жахи Голокосту.
У Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту ми зібралися у київському Гілелі, щоб запалити жалобні свічки та поговорити про геноцид. Зробити це вирішили за допомогою перегляду двох полярних фільмів – “Піаніст” Романа Поланскі та “Кролик Джоджо” Тайки Вайтиті. Два абсолютно різні підходи та погляди на події допомогли учасникам поставити собі нові питання щодо трагедії та підійти до пошуку відповідей з незвичного боку.
Досі не відомі імена всіх жертв, але вшанувати їхню пам'ять можна за допомогою регулярної акції #WeRemember, яка проводиться нашими партнерами ЄАЕК, у якій студенти Гілеля беруть участь щороку.
Вони живі, доки ми їх пам'ятаємо.
Зустріч Суботи у київському Гілелі – давно звична річ для кожного нашого учасника. Перший Шабат у новому фінансовому році був присвячений Новому Року Дерев – Ту Бі Шват. Ми зустрілися після невеликих канікул, щоб розповісти один одному про останні події, поділитися планами, дізнатися більше про свято, що настає, і скуштувати плоди Ізраїлю. Коли якщо не в найхолоднішу пору року згадувати про плодоносні властивості землі, говорити про звичаї свята і запланувати посадку дерев у тепліший місяць?
Хороші плани, а що щодо еко-мислення? Учасники обговорили сучасний еко-рух в Україні, Ізраїлі та світі загалом, своє ставлення до цього питання, які еко-звички вони вже впровадили у своє життя та які лише планують встановити. Також на честь свята ми розіграли еко-чашку в Інстаграмі серед наших найактивніших передплатників, і переможець уже встиг отримати свій приз та скористатися ним за призначенням.
Хаг Ту Бі Шват Самеах!
27 січня – день, який має особливе значення для кожної людини. Це міжнародний День Пам'яті Жертв Голокосту. Цього дня традиційно ми збираємося, щоби вшанувати пам'ять тих, хто не пережив ті страшні роки, і нагадати собі та всьому світу, що таке не можна допустити знову!
Молодь львівського «Гілеля» щороку приєднується до програми меморіальних заходів, присвячених Дню. На цей раз ми готувалися з демонстрацією нашого фільму «Людство на межі життя», присвяченого людям, які рятували євреїв під час окупації у західному регіоні України. А також ми приєдналися до ініціативи нідерландського Theater Na de Dam (Амстердам) та організації «Пост-Беллум-Україна» у документальному перформансі «Акт пам'яті».
На жаль, наші плани змінив черговий локдаун. Перед нами стояв вибір – скасовувати показ та перформанс чи проекспериментувати та провести показ у Zoomі? Ми вирішили ризикнути та перенесли наші заходи в онлайн формат. Це навіть дало нам перевагу, що до показу змогли приєднатися люди з інших країн та міст.
Ми показали кілька серій нашого фільму і поговорили про питання особистого вибору в кризовій ситуації, змогли втілити нашу постановку, скориставшись технічними можливостями, і навіть посилили те послання, яке хотіли донести до глядачів. Використавши старі сімейні фотографії та «вмонтували» себе в них, автори ділилися історіями своїх сімей через об'єкти та символи, використовували музику та пластику тіла, задіяли методику спонтанного живопису. Судячи з відгуків глядачів, мети було досягнуто навіть більше, ніж ми очікували! Це був справжній Акт Пам'яті. Ми всі повинні пам'ятати: «Ми всі люди, і ми всі маємо право на життя!», як сказав один із Праведників Світу та герой нашого фільму Тадей Млодницький.
Як чудово, що в єврейській традиції є не один новий рік, а цілих чотири! І один із них – Новий Рік Дерев – Ту бі Шват – випадає на один із зимових та холодних місяців у нашому регіоні.
На жаль, у таку пору року у нас не вийдеш на вулицю для посадки молодих дерев, як це можна зробити в Ізраїлі. То що робити? Щороку львівський Гілель намагається до освітнього заняття про це свято додати майстер-клас, пов'язаний із темою дерев, рослинності та плодів. Ми їх малювали, майстрували вироби дерев, що світяться, а цього року вирішили зосередитися на їх смачних плодах, які ми всі так любимо їсти.
Таким чином, у нас виникла ідея на додаток до освітньої частини виготовити смачні картини з яскравих плодів дерев. Кожен учасник на своїй тарілці зобразив своє дерево зі шматочків яблук, винограду, апельсина, банана, ківі та зерен гранату. Картини вийшли красиві, яскраві та смачні!
Ось так весело та корисно ми відзначили у нас Новий Рік Дерев!
У цій низці січневих застіль хлопці з дніпровського Гілеля вирішили влаштувати своє власне. Вечір української кухні. Адже це чудова можливість провести час із друзями та навчитися чогось новенькому.
Спершу, звичайно, Авдала. Наша Авдала була затишною, не обійшлося без посмішки друга, котрий так щиро бажає всім доброго тижня. Попрощавшись із Шаббатом на цілий тиждень ми одягли фартушки і почали готувати.
У програмі були такі страви: вареники, млинці та салат «вітамінка».
Розбившись на зони, ми почули рецепти, розподілили роботи та кожен взявся за свою частину.
Хтось не покладаючи рук ліпив вареники з картоплею, вивчаючи техніки загортання, хтось відчайдушно бився з цибулею для начинки млинця, ну а хтось без кінця різав огірочки в салат.
Загалом, усі були при ділі, так дружно і весело ми провели ці дві години.
Страви вийшли просто дивовижні, адже вони були з любов'ю.
Наші активісти просто люблять проводити час разом, вчитися новому та розширювати кругозір. А коли це ще й смачно – ціни немає таким вечорам. До нової зустрічі!
27 січня, у Всесвітній день пам'яті жертв Голокосту, у місті Бендери на єврейському цвинтарі відбулося урочисте відкриття меморіального комплексу, на якому увічнена пам'ять про євреїв – жителів міста, знищених окупантами та тих, хто звільняв Бендери, хто загинув на фронті. Меморіал на Єврейському цвинтарі є стіною пам'яті, на якій зображено панораму подій, пов'язаних з розстрілом євреїв і боями, що проходили біля підніжжя Бендерської фортеці. Поруч із пам'ятником розташовано 14 плит з іменами загиблих. На меморіальних табличках понад 200 прізвищ.
Пам'ять загиблих у роки німецько-румунської окупації, тисячу з яких убили на місці нинішнього Єврейського цвинтаря у Бендерах, вшанували Хвилина мовчання.
Після поминальної молитви, яку прочитав рабин Єврейської громади Рав Шимшон та покладання квітів, учасники церемонії, серед яких були й студенти кишинівської гілелі, вирушили до пам'ятної дошки у рові біля Бендерської Фортеці, на місці масових вбивств євреїв.
Щороку ми вшановуємо пам'ять загиблих і намагаємося щосили щоб це ніколи не повторилося.
У рамках Тижня Пам'яті Жертв Голокосту у кишинівському Гілелі пройшов закритий показ фільму "ТоляNicu" студії BessarabKino.
Цей фільм є черговою частиною всесвіту "Між Прутом та Дністром".
У цій частині картини представлена Молдавія 1941 року. Якийсь червоноармієць Толя веде полоненого румунського солдата до найближчої комендатури, ще не знаючи, що Молдова вже окупована німецько-румунськими військами.
Чудовий фільм, чесний та продуманий до дрібниць режисером Яаковим Грибіненком. Він став не лише пам'яткою історичних подій, а й символом віри у свої сили, адже Яаков сам без спонсорів реалізував свою мрію.
Після перегляду у кожного з бажаючих була можливість задати питання, що його цікавило, і особисто поговорити з режисером про деталі фільму.
Цей показ довів нам, що тепер наш час творити історію та не давати людям забути про те, що було і завдяки кому ми живі.
Щороку до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту Євро-Азійський Єврейський Конгрес приєднується до акції Всесвітнього Єврейського Конгресу #WeRemember та традиційно запрошує студентів Hillel CASE взяти в ній участь.
Протягом кількох днів наші студенти роблять тисячі фотографій, розміщують їх на сайтах та соціальних мережах, щоб нагадати всьому світу про трагедію Голокосту.
«Сьогодні, як і в усі інші дні, ми пам'ятаємо про жахливу катастрофу, що спіткала єврейський народ у роки Другої світової війни і про непоправну втрату шести мільйонів наших братів і сестер, нашої родини, яка загинула в жахах Голокосту.
Ми пам'ятаємо та передаємо цю пам'ять далі!»
27 січня – Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. У цей день на всій земній кулі люди пригадують тих, хто став жертвами нацистського геноциду. Шість мільйонів європейських євреїв було вбито в незліченних гетто, ярах та таборах смерті. Одне з таких страшних місць – урочище Дробицький яр у Харкові. Протягом усього року, завдяки ініціативі та підтримці Благодійного фонду Remember Us та за організаційною участю харківського Гілеля учні харківських шкіл та студенти вишів приїжджають у Дробицький яр, щоб вшанувати пам'ять полеглих та дізнатися про Голокост на місці головного символу трагедії.
Те, що саме цього дня Меморіальний комплекс Дробицький яр відвідали студенти Харківської інженерно-економічної академії та Харківського університету внутрішніх справ – дуже важливе та символічне. Адже вже в найближчому майбутньому, зокрема, від цих юних хлопців і дівчат залежатиме чи зможуть ті страшні події повторитися чи злочинна ненависть назавжди залишиться в минулому.
Ми пам'ятаємо! We remember!
Однією з найважливіших і найтрепетніших дат для нас залишається 27 січня — Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. До пам'ятного дня для студентів одеського Гілеля та всіх бажаючих було організовано зустріч із колишнім в'язнем гетто, людиною, яка пережила окупацію Одеси — Віктором Сабулісом першим директором музею Голокосту, у приміщенні якого й пройшов захід.
Віктор Францович розповідав нам історію свого життя, дитячі спогади, які, на жаль, ніяк не можна назвати радісними та безтурботними, адже його дитинство пройшло у Слобідському гетто, з якого вони дивом змогли втекти та зробити підроблені документи. Віктор Францович багато говорив про те, як вони маскувались, щоб їх не видавали зовнішні ознаки єврейства, ділився не лише своїми історіями, а й розповідями батьків (мама була єврейкою, тато — литовцем) та старшого брата. Дуже вразило присутніх спогад про ясне небо у День визволення Одеси, коли сонце світило яскраво, а гуркіт бомбардувань нарешті стих…
Для учасників зустрічі було проведено екскурсію самим музеєм Голокосту, у розвиток якого Віктор Францович зробив великий свій внесок. Примітно, що перші експонати збиралися крупинками, виготовлялися руками ентузіастів.
Страшні події минулого не повинні бути забуті. Наш обов'язок — зберігати та вшановувати пам'ять про ці сторінки історії та передавати їх наступним поколінням. Окремо дякуємо нашій активістці Владиславі Машковській за підготовку та модерацію зустрічі, а також директору музею Хоколосту Павлу Козленку.
СЕО компанії Pfizer Альберт Бурла удостоєний «єврейської нобелівської премії» за 2022 рік!
Фонд премії The Genesis Prize оголосив про присудження премії за 2022 рік Альберту Бурле, головному керуючому директору та голові ради директорів компанії Pfizer. Доктор Бурла отримав найбільшу кількість голосів у ході глобальної онлайн-кампанії на вибір Лауреата, в якій взяли участь 200 000 людей з 71 країни. Його кандидатура була одноголосно підтримана всіма дев'ятьма членами Відбірного комітету премії.
Комітет підкреслив глибоку прихильність Альберта Бурли до єврейської ідентичності, єврейських цінностей, а також його підтримку Держави Ізраїль.
Президент Ізраїлю Іцхак Герцог вручить премію на урочистій церемонії в Єрусалимі, яка запланована на 29 червня 2022 року.
За традицією, якою започаткував перший Лауреат Майкл Блумберг, нагороджені премією передають її на благодійні цілі. Лікар Бурла вирішив передати премію в 1 мільйон доларів США на проекти, пов'язані зі збереженням пам'яті Голокосту. Особливу увагу буде приділено спадщині та трагічній історії грецького єврейства.
По материалу www.genesisprize.org
Нарешті ми зібралися в Гілелі провести церемонію Шаббата в компанії щасливчиків, які через тиждень вирушать до однієї з найяскравіших подорожей свого життя. Після тривалої дворічної перерви, спричиненої пандемією, харківський гілелівці разом зі своїми друзями з Києва вирушають на Тагліт. І нехай сьогодні це зовсім невелика група, ми дуже сподіваємося, що вже за півроку наші хлопці поїдуть до Ізраїлю звичною великою компанією. А сьогодні ми провели чудову церемонію, учасники Тагліту минулих років поділилися спогадами та кумедними історіями. Були серед учасників і ті, для кого церемонія Шаббата стала першою в їхньому житті. А наступного дня такою ж великою компанією ми зустрічали новий тиждень і говорили до душі під час «Винного вечора». Розбившись на три групи, учасники слухали та обговорювали єврейські притчі та майси, проходили завдання під час сидячого квесту «Яша», ставили запитання та відповідали на них у групі «Капуста». Було по-гілелівськи тепло та затишно. Приходьте провести вихідні у «Гілелі»!
Новий рік кожен відзначає по-різному. Для когось це свято чудес та подарунків, для когось меду, для когось драконів та левів. Як же класно бути частиною єврейського народу та відзначати аж чотири нові роки!
Цього разу гілелівці Дніпра зібралися, щоб відзначити «Новий рік дерев», який має соціальне, екологічне та релігійне значення для кожного з нас.
Ми зібралися в Ізраїльському культурному центрі «Натив», щоб відсвяткувати Ту бі-Шват усі разом!
Спочатку послухали захоплюючу лекцію від голови представництва Натів у Дніпровському регіоні Марка Довєва.
У Новий рік дерев ми вирішили створити власні флораріуми. Запрошений спікер розповіла про відмінності ґрунтів, особливості догляду та різновиди добрив. Майстер-клас пройшов чудово.
На заході ми пригощали гостей фруктами, десертами і головними плодами Ізраїлю.
На завершення вечора було проведено святковий кахут, щоб закріпити отримані знання.
Усі запам'ятають цей день надовго, адже ще довгі роки наші флораріуми грітимуть нам душу. Гілель Дніпра щасливий проводити такі важливі дні з нашими партнерами та улюбленими активістами.
Ви знаєте, що одеський «Гілель» завжди «за» цікаві формати та івенти! Саме тому один із вечорів ми зробили у форматі TEDx – у кожного виступаючого було 15 хвилин для огляду своєї теми. Спікерами вечора були наші студенти Школи Мадріхів.
Юлія Кириленко обрала тему полікультурності, а саме єврейської спадщини в Україні. У кожному містечку є піщинка єврейської історії, і ми сподіваємося, що після цього вечора ви захочете відшукати та дізнатися більше про ці піщинки. Анастасія Супрун розповіла про чоловічу та жіночу роль в іудаїзмі. Хто ж головний у сім'ї? Чоловік і жінка різні, але це не заважає їм існувати разом у гармонії та ладі. Кажуть, у цьому є секрет щастя.
А ось Ліна Скалозуб обрала важку, але дуже важливу тему Голокост. Вона розкрила її через бачення відомого психолога Віктора Франкла, який був свідком цих подій. На основі своїх спогадів він написав книгу «Сказати життя так!». Рекомендуємо до прочитання! Про ці події важливо знати та пам'ятати, щоб вони ніколи більше не повторилися.
Валентин Стецько розповів історію Алії. Ви знали, що є перша, друга і навіть п'ята Алія? Люди змінювали своє місце проживання у пошуках кращого життя та свободи. Цей процес був і продовжується донині. Ігор Матвійчук приготував нам не лише захоплюючу презентацію про симбіоз культур в ізраїльській кухні, а й продемонстрував нам її наживо — усі змогли продегустувати найсмачніший домашній хумус.
А ще до нас у гості прийшов Роман Коган директор із розвитку фонду «Надав», який перезапустив музей єврейського народу «АНУ». Будете в Ізраїлі — обов'язково завітайте.
І що ми маємо вам сказати - все пройшло максимально круто!
HILLEL CASE © 2022