On this special day, we want to take a moment to celebrate you, our incredible Lynn—an inspiring mother to Hillel CASE, a muse, and a steadfast support and hope for Jewish youth. Your presence has been a remarkable blessing in the lives of countless students.
For 30 years, your unwavering support has shaped the journeys of thousands, creating not just stories of success, but a legacy of love, guidance, and inspiration. You are a pivotal force in our lives, and we are endlessly grateful for everything you do.
We wish you robust health, all the best life has to offer, and may you be blessed to celebrate many more birthdays to come—up to 120!
With love,
Osik, Hillel CASE staff, and 4,500 current students

Waiting for you!

Новий тиждень у Гілелі Одеси розпочався по-особливому тепло та яскраво. Після канікул ми зібралися, щоб провести церемонію Авдали, поділитися обіймами та усмішками, а також насолодитися справжньою зимовою пригодою — катанням на ковзанах. Затишна атмосфера у стінах Гілеля наповнила вечір радістю та душевним теплом. Традиційна частина церемонії задала тон вечору, об’єднавши всіх у великій єврейській родині. Після цього ми вирушили до парку, де на нас чекала ковзанка. Льодова магія подарувала багато позитивних емоцій, сміху та веселих моментів. Льодові перегони, сміливі трюки та невимушена радість зробили цей вечір незабутнім. Ми із задоволенням чекаємо наступної зими, щоб знову повернутися на лід і створити ще більше теплих спогадів разом. Дякуємо всім, хто приєднався до нас, і передаємо вітання всім студентам, які не змогли бути цього разу. Гілель Одеси продовжує створювати моменти, які зігрівають серце навіть у найхолодніші зимові дні.

Чим закінчується життя єврея? Можливо, не найпозитивніша, але однозначно цікава тема, яку ми підняли в Гілелі Дніпра в рамках проєкту «Іудаїзм зі смаком». Чому прийнято рвати на собі одяг, як правильно віддати шану людині, що відійшла, та як довго не можна носити шкіряне взуття? Ці традиції мають глибокий духовний сенс і допомагають зберігати зв’язок із минулим та передавати культуру з покоління в покоління. Все це й навіть більше ми обговорили в атмосфері комфортної кав'ярні за чашечкою улюбленого гарячого напою.

Особлива атмосфера панувала у дніпровському Гілелі. Атмосфера прийняття, взаєморозуміння, а також домашнього тепла і затишку, що притаманне родинним колам. Ми ніби опинилися в своєрідному селфспейсі, де всі твої погляди та думки радо приймають та підхоплюють! Разом ми зустріли Шабат надзвичайно мелодійно, завдяки музичним талантам Колі Кучерявого. Знайомі піюти звучали по-новому, і кожен відчув себе частиною великої єврейської родини за довгим ошатним столом. Традиційний шабат став можливістю відключитися від щоденних проблем та турбот, відчути себе посеред свята та побачитися з друзями у спокійному форматі.

Крок за кроком заповнюється чек-ліст зимових розваг для активістів дніпровського Гілеля! І цього разу заповітна «пташечка» зʼявилась навпроти пункту «похід на ковзанку» – для всіх охочих. Ми зібралися у чудовій компанії, щоб насолодитися зимовою атмосферою та провести час разом. Ковзанка стала ідеальним місцем для відпочинку від буденних турбот, а позитивні емоції зарядили нас на весь тиждень. А після затятого ковзання ми повернулись до Гілелю, щоб зігрітися гарячим чаєм, обійнятися та побажати один одному гарного тижня і пограти в ігри – щоб компенсувати фізичну активність розумовою.

Обʼєднання - це один з найбільших наших ресурсів. Тільки разом можна подолати труднощі, створити нове та розділити здобуте. В цей вечір гілелевці Дніпра разом з гостями з "Шахар Соломоніка" згадали одну з важливих речей, що обʼєднує всіх нас! Веселий та пізнавальний квіз присвячений Україні змусив згадати хто така кобіта, вирахувати індекс борщу по області та пройти НМТ як вперше. Наші гості провели кідуш та благословіння на хліб і через рівномірний розподіл між командами змогли познайомитись з Гілелем та його звичаями на всі сто. Цей шабат пройшов в дружній атмосфері, і як не можна краще довів, що ми любимо не тільки Україну, але й одне одного.

Цього разу Шабат був у львівському Гілелі був особливим, адже Дейвід - один з наших активістів запросив нас до себе в гості, щоб разом відсвяткувати і Царицю Суботу, і свій день народження. Атмосфера вечора була неймовірно теплою, сповненою любов’ю, сміхом і святковим настроєм. Ми розпочали з церемонії Кабалат Шабат, насолоджуючись моментами спільної традиції. Після церемонії ми привітали одразу двох новонароджених. Теплі побажання, щирі усмішки й особлива увага до іменинників зробили цей вечір незабутнім для всіх. Далі на нас чекали сміх, ігри та весела невимушена атмосфера. Коктейлі від Дейвіда додали вечору нотку свята, а радість від спілкування зробила цей Шабат по-справжньому особливим. Шабат Шалом!

26 січня у львівському музеї «Територія Терору» відбулася знакова подія, присвячена роботі з молоддю над темою Голокосту через культурні проєкти. Захід розпочала директорка музею, яка наголосила на важливості збереження історичної пам’яті. Директорка львівського Гілеля Наталія Толок поділилася своїм досвідом роботи з молоддю, розповіла про виклики, які виникали під час дослідження історій тих, хто пережив Голокост, та висвітлення цієї теми через творчі проєкти. Зокрема, вона розповіла про театральні постановки, вистави та роботу над створенням фільму. Особливу увагу привернув показ двох короткометражних фільмів із серії «Людяність на межі життя». Цей проєкт, створений Hillel Lviv у 2021 році за підтримки JHF (Голландського фонду), базується на реальних історіях єврейських родин, які пережили Голокост. У центрі сюжетів — акти героїзму та людяності, що допомогли врятувати життя у найтяжчі часи. Усі ролі у фільмах виконували молоді люди, які також брали участь у створенні проєкту. Емоційною кульмінацією програми став монолог із ханукальної вистави, у якому розповідалося про долі двох людей, що дивом вижили під час Голокосту. Щирість виконання та глибина історії залишили незабутнє враження на всіх присутніх. Після показу та вистави гості мали можливість поспілкуватися з акторами, які брали участь у створенні фільму та вистави. Вони поділилися своїм досвідом роботи над цими проєктами, труднощами, з якими зіштовхувалися, та розповіли, як мистецтво допомагає переосмислювати складну історію. Захід завершився екскурсією музеєм «Територія Терору», яка надала глибше розуміння контексту й додала емоційного забарвлення до всього побаченого та почутого.

З такою компанією - хоч по льоду йти! А точніше не йти, а їздити і скользити, адже ми були на ковзанці ВДНГ у Києві! «Вихідний з Гілелем» вписався в наші зимові дні ідеально і не завадив ні дощ, ні холод. Все було дійсно як у зимовій казці - хтось знову став на ковзани і поїхав, хоча з останнього разу пройшло декілька років, а хтось після падінь вже впевнено опанував катання на льоду. Круто спостерігати, як наші люди не розбігаються та катаються по одинці, а весь час стараються їздити разом, фотографуватись та про щось розмовляти навіть під час катання. Хлопці ще й навчили Олега їздити впевнено на ковзанах, адже він стояв на них лише декілька разів. А також ми, самі того не очікуючи, здійснили невеличку мрію дівчинки Богуслави. Вона давно хотіла повчитись в інструктора та спробувати займатись в подальшому фігурним катанням більш професійно, і у неї вийшло взяти перший урок вже під час нашого Вихідного з Гілелем. Сподіваємось це початок нового хобі! Після години активного катання ми вирішили не розходитись та ще насолодитись компанією один одного. У кафе поруч із ковзанкою всі пили гарячий чай, ділилися враженнями, розповідали як проходять у них зимові вихідні. Відчувалося, що цей вечір справді залишить слід у нашій пам'яті надовго. Проведений час із друзями, катання під дощем та відлуння гучного сміху, ось що робить будь-який холодний день по-справжньому теплим. Наче в затишній, але темній кімнаті, хтось запалив камін. Дякуємо, що завжди обираєте нас з-поміж будь-яких варіантів. Завершити хочемо фразою, яку почули на ковзанці від одного з інструкторів: «Головне – не забувати, що на ковзанах, як і в житті, важливо тримати рівновагу!»

Завдяки Volunteer Community Hillel Kyiv та Ільченко Ілоні ми змогли трохи віддячити тим, хто звик сам допомагати та ніяковіти при словах подяки. Тим, чиє плече весь рік було поруч. Наші волонтери точно знають щось про часоворот, адже були всюди одночасно і завжди на місці та на звʼязку, щоб при першій потребі допомагати. Цього року ми зробили стільки всього, що важко перерахувати: розвезли нескінченну кількість продуктових наборів, побували в дитячих лікарнях, школах-інтернатах, здавали кров, примчали на допомогу у НДСЛ «Охматдит» та ще купа добрих справ. Кожного року приходять нові світлі люди і наше волонтерське комʼюніті поповнюється щирими серцями. У звʼязку з цим на День Волонтера була започаткована мила традиція доповнювати «Walk of Fame» новими долонями волонтерів. Сьогодні все було для наших активістів: церемонія Авдали, можливість зробити неймовірні вітражні картини, а також подарункові жетони, які нагадуватимуть про важливе. Символічно, що на одному боці написана фраза раббі Гілеля «Якщо не я, то хто? Якщо не зараз, то коли?». Також завітали в «Музей у темряві» і точно впевнились, що тільки в темряві можна побачити зірки. Там ми змогли прожити декілька годин у ролі незрячих людей та краще зрозуміти як саме можемо допомогти їм при потребі. Одним словом, досвід просто унікальний! На цій ноті бажаємо всім нашим волонтерам завжди йти за серцем, навіть коли іноді не видно шлях!