Завдяки Volunteer Community Hillel Kyiv та Ільченко Ілоні ми змогли трохи віддячити тим, хто звик сам допомагати та ніяковіти при словах подяки. Тим, чиє плече весь рік було поруч.
Наші волонтери точно знають щось про часоворот, адже були всюди одночасно і завжди на місці та на звʼязку, щоб при першій потребі допомагати.
Цього року ми зробили стільки всього, що важко перерахувати: розвезли нескінченну кількість продуктових наборів, побували в дитячих лікарнях, школах-інтернатах, здавали кров, примчали на допомогу у НДСЛ «Охматдит» та ще купа добрих справ.
Кожного року приходять нові світлі люди і наше волонтерське комʼюніті поповнюється щирими серцями. У звʼязку з цим на День Волонтера була започаткована мила традиція доповнювати «Walk of Fame» новими долонями волонтерів.
Сьогодні все було для наших активістів: церемонія Авдали, можливість зробити неймовірні вітражні картини, а також подарункові жетони, які нагадуватимуть про важливе. Символічно, що на одному боці написана фраза раббі Гілеля «Якщо не я, то хто? Якщо не зараз, то коли?».
Також завітали в «Музей у темряві» і точно впевнились, що тільки в темряві можна побачити зірки. Там ми змогли прожити декілька годин у ролі незрячих людей та краще зрозуміти як саме можемо допомогти їм при потребі. Одним словом, досвід просто унікальний!
На цій ноті бажаємо всім нашим волонтерам завжди йти за серцем, навіть коли іноді не видно шлях!