Цього літа студентський табір у живописному Гусарі подарував бакинським гіле́лівцям чотири насичені дні яскравих вражень!
Програма поєднувала навчання, активний відпочинок та тепле спілкування, і кожен день був наповнений подіями.
Хлопці та дівчата активно проводили час: грали у волейбол, купалися у басейні, каталися на зіплайні та канатній дорозі, випробовували катапульту, тир та гірку — усе, щоб відпочинок був насиченим і захопливим.
Особливий момент — Шаббат, коли ми зібралися за кідушем із халою, запалили свічки та провели авдалу. Цей ритуал зворушив кожного учасника і став справжнім духовним завершенням табору.
На фінальному фідбеку кожен ділився враженнями: учасники дякували за атмосферу, організацію та цікаву програму, а багато хто зізнався: «Я б приїхав ще раз!»
Ці кілька днів стали теплим спогадом цього літа, сповненим емоцій, дружби та нових відкриттів.
Нещодавно ми вирушили у захопливу подорож в одеські катакомби.
Екскурсія виявилася не лише пізнавальною, а й дуже живою та інтерактивною: харизматичний гід занурив нас в історію Одеси, показав унікальні експонати, пов’язані з подіями Другої світової війни, розповів про легендарних одеських героїв тощо.
А ще на нас чекала дегустація традиційних наливок, що додала атмосфері ще більше одеського колориту. Таких смаколиків ми давненько не куштували!
Ми вдячні всім, хто до нас доєднався та сподіваємось, що сподобалось!
В серці Одеси розташована творча майстерня видатного одеського скульптора Михайла Реви. Це місце він називає своїм простором натхнення — саме тут народжуються роботи, які прикрашають парки та вулиці Одеси, а також різних міст України й світу.
Його роботи — справжній витвір містецтва, залаштунки якого одеським гілелевцям таки вдалося зазирнути!
Під час зустрічі митець поділився історією свого творчого шляху, розповів про сімейні традиції, що вплинули на його становлення, а також показав процес створення скульптур. Особливо вразили роботи, створені з матеріалів, пов’язаних із сучасними реаліями: уламків ракет та снарядів, які він перетворює на мистецтво і символи стійкості.
Студенти ставили багато запитань, і розмова вийшла живою, щирою та надихаючою. Це вже не перша наша зустріч з Михайлом Ревою, і кожного разу ми з радістю відкриваємо нові грані його творчості.
Дякуємо всім за цей день! Всі донейшени були спрямовані на продуктові набори для підопічних у рамках програми Food Security.
Музичний квіз в харківському Гілелі цього разу вийшов справжнім вибухом емоцій та креативу! Ми представили нові тематики та нестандартні завдання, які змусили учасників згадати не лише улюблені хіти, а й найтепліші моменти дитинства. Деякі рубрики повернули нас у безтурботні роки, викликавши щирі усмішки та хвилю приємної ностальгії.
Енергія у залі була на максимумі — ми змагалися, сміялися та кайфували від процесу. Після кількох захопливих раундів визначили переможців, які заслужено отримали свою порцію оплесків.
А завершили вечір особливою ноткою — затишною Авдалою. У світлі свічки, в колі друзів та однодумців ми провели теплий, душевний ритуал, що символічно підвів підсумок нашого тижня та зарядив на нові звершення.
Дякуємо кожному, хто був поруч, за вашу енергію, сміх і любов до музики. Ви робите ці миті незабутніми!
Наші зустрічи «Піцца з традицією» завжди надзвичайно атмосферні та пізнавальні.
Кріс дуже оригінально підійшла до теми Першого й Другого Храму, зануривши нас у події, які відбувалися на території Ізраїлю в ті часи. Вона поділилася не просто фактами — ми мали змогу “прочитати” завуальовані послання, ніби збережені з минулого. У цих посланнях звучали голоси людей, які жили у періоди обох Храмів, їхні надії, тривоги та віра.
Ми разом занурилися в історичний контекст, розібралися, що відбувалося в ті періоди, що об’єднувало обидва Храми, і чому ця тема залишається актуальною й сьогодні.
Після дискусії ми підсумували, як змінився світ єврейського народу між часами Першого й Другого Храму. Для багатьох з нас ця зустріч стала справжнім відкриттям: ми освіжили пам’ять, заповнили прогалини, відновили хронологічну послідовність подій.
А іншого разу ми вирушили у захопливу подорож єврейською міфологією — світом, де легенди оживають, а символи набувають особливого сенсу. Ми згадали про Левіафана — гігантського морського змія, що уособлює хаос. Про загадкову Ліліт, яка у стародавніх оповідях стала символом свободи та непокори. Познайомилися з Дибуком — непосидючим духом, здатним вселитися у людину, та з Големом, створеним із глини для захисту, але який виявився небезпечним для свого творця.
Кожен із цих образів — не лише персонаж, а й дзеркало людських страхів, бажань і віри. Ми розбирали, як стародавні легенди пояснювали світ, і чому ці сюжети досі надихають книги, фільми та мистецтво.
Дякуємо всім, хто був із нами та ділився враженнями.
В харківському Гілелі пройшов не просто майстер-клас, а справжній творчий ритуал.
Ми поринули в процес, забувши про «можна» й «не можна», про страх помилитися.
Неважливо, мав хтось досвід чи ні — у кожного вийшов свій неповторний витвір.
Соня була поруч з усіма: підтримувала, підказувала, надихала, йшла поряд з кожним.
Ніхто не залишився наодинці з глиною — і це було особливо тепло.
Ми не тільки творили — ми відпочили душею, зняли внутрішні затиски й відкрили щось нове про себе.
Це була перша частина нашої творчої подорожі. Уже за тиждень ми зустрінемося знову —
щоб розфарбувати наші глиняні шедеври та вдихнути в них завершення.
Дякуємо всім, хто був із нами сьогодні — ви зробили цей вечір по-справжньому живим.
До зустрічі за тиждень — буде ще яскравіше
Дякуємо Ципоріну Даніелю з молодіжного клубу «Lo Domim» JCC Halom та клубу Japan Dojo за чудовий день настільних ігор!
Це був новий досвід гри різними командами і нам, якщо чесно, сподобалось так, що ми вже думаємо коли збиратись наступного разу..
На столах в нас були маджонґ, коі коі, тенно та 7 чудес світу, і ми щиро радимо кожну з цих ігор!
До речі, після цього в Гілелі піднялось питання купівлі гри маджонґ, бо за кілька годин вона закохала в себе всіх присутніх.
В часи, коли голова гудить і важко знайти нові сили, такий вид проведення часу просто рятує. Для нас сьогодні було надзвичайно важливо бачити кожного і кожну, і знову зустрітись з друзями з молодіжного клубу.
Та і взагалі, ви помічали, що зараз настільні ігри почали знову ставати популярними? Все більше компаній обирають грати разом в спокійній атмосфері замість гучних вечірок.
Нам така тенденція подобається, адже нарешті великий стенд з іграми в Гілелі Київ почне жити своє краще життя.
А ще, для нас дуже важливо підтримувати звʼязок з нашими друзями з «Lo Domim», адже після проєкту «Гешер Леноар» хочеться бачитись так само часто, як і раніше.
Ми точно будемо проводити дні настільних ігор ще, ми вдячні всім, хто провів з нами такий чудовий час сьогодні і ми хочемо дати дружню пораду - спробуйте зібрати компанію та зіграти в якусь гру. Ось побачите, як неочікувано життя стане трохи кращим!
На зустрічі психоклубу з Поліною Березюк, з центру «Ор Шалом», гілелевці Одеси говорили про одвічний танець між «хочу» і «треба», між спонтанністю літа й дорослими цілями, які не йдуть у відпустку. Як залишатися у контакті з собою? Як не розчинитися в потоках справ або навпаки — в апатії?
Разом ми:
▫️ розмірковували про внутрішні конфлікти між відповідальністю і легкістю;
▫️ шукали власні точки опори на літо;
▫️ працювали з метафоричними асоціативними картами, які допомогли краще почути себе;
▫️ створювали простір для щирих рефлексій та нових внутрішніх рішень.
Дякуємо «Пошта Навпроти» за гостинність та всім, хто був із нами!
Справжня любов — у традиціях і в нашому сьогоденні. Ми шукали відповіді на цю тему разом із пані Юлією на творчому майстер-класі з епоксидної смоли.
Кожен учасник створив свій унікальний брелок — зі своєю формою, кольором, змістом та дизайном. Хтось обрав символи традицій, хтось — відтінки сучасності, а хтось поєднав обидва світи в одному виробі.
Було багато натхнення, розмов та фото на згадку! Дивись, що в нас вийшло
У затишному дворику Ресторану «52» ми нещодавно зібралися на зустріч із давнім другом одеського Гілеля, освітянином та наставником, рабином Фішелом Чичельницьким.
Цього разу в нас не було визначеної теми — кожен міг ставити свої запитання: про життя, іудаїзм, традиції, стосунки, сім’ю. Фішел ділився власним досвідом, розповідав, як він сам прийшов до традицій та як дотримується їх у повсякденності, який має життєвий шлях, ділився порадами та залюбки слухав студентів. Авжеж, це все з гумором та позитивом!
Це була щира й відверта розмова «про життя», у форматі діалогу, з порадами та історіями з особистого досвіду.
HILLEL CASE © 2025